Проблеми формування ефективного механізму міжбюджетного регулювання в Україні та шляхи їх вирішення - Статья

У статті висвітлено проблеми формування ефективного механізму міжбюджетного регулювання. Розглянуто механізм бюджетного вирівнювання як інструмент активної регіональної політики економічного зростання та запропоновано шляхи його вдосконалення.У період трансформаційних соціально-економічних перетворень в Україні виникає необхідність у створенні стабільної бюджетної системи та дієвих і ефективних механізмів державного регулювання міжбюджетних відносин. Міжбюджетні відносини стали предметом дослідження таких вчених як: С.Булгакова, О.Василик, В.Кравченко, О.Кириленко, І.Луніна, В.Опарін, В.Малько, С.Кондратюк, С.Слухай, Т.Токарєва, В.Федосов, С.Юрій, В.Швець та ін. Так, з точки зору В.Опаріна, В.Малька і С.Кондратюка, міжбюджетні відносини - це внутрішні бюджетні потоки, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами [5 ]. Так, І.Луніна тлумачить міжбюджетні відносини як відносини між центральною і місцевою владою з розподілу повноважень, видаткових зобовязань та дохідних джерел між бюджетами різних рівнів [4 ], а В. Міжбюджетні відносини весь час перебувають у процесі розвитку, що спрямовується на вирішення завдань щодо забезпечення соціально-економічного зростання адміністративно-територіальних одиниць і держави вцілому, усунення розбіжностей у рівнях розвитку регіонів та посилення фінансового забезпечення місцевого самоврядування.Механізм бюджетного регулювання являє собою процес розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами різного рівня, результат якого безпосередньо впливає на соціальну й економічну ситуацію в суспільстві. Необхідно знайти такий механізм регулювання міжбюджетних відносин, який стане основою ефективності бюджетів усіх рівнів у частині забезпечення добробуту громадян України. В основу побудови бюджетної системи, яка почала складатися з державного бюджету та місцевих бюджетів, покладено адміністративно-територіальний поділ України визначено нові прямі відносини державного бюджету з обласними бюджетами та бюджетом Автономної Республіки Крим, бюджетами міст Києва і Севастополя, міст обласного значення і районів. Таким чином, головними досягненнями прийняття Кодексу стало чітке законодавче визначення взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами, впорядкування системи надання міжбюджетних трансфертів та встановлення чіткого переліку доходів і витрат, які здійснюються з державного і місцевих бюджетів, встановлення правил розподілу та перерозподілу державних коштів. Так, за умови розширення прав місцевих органів влади в управлінні соціально-економічним розвитком територій та з метою повного фінансового забезпечення повноважень, віднесених до їх компетенції, має відбуватися перерозподіл податків, як головного джерела фінансових ресурсів, від державного бюджету на користь місцевих бюджетів та органів місцевого самоврядування.Головна проблема подальшого становлення міжбюджетних відносин в Україні полягає в їх нерозвиненості і невідповідності швидким змінам, що відбуваються в системі перетворення функцій управління та їх слабкій корегованості із економічними реаліями.