Проблеми формування і реалізації кримінально-процесуальної активності потерпілого на досудових стадіях - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі кримінального процесу Одеської державної юридичної академії Міністерства освіти і наукі України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Аленін Юрій Павлович, завідувач кафедри кримінального процесу Одеської державної юридичної академії Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки України, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Коновалова Віолетта Омелянівна, професор кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого кандидат юридичних наук, доцент Шибіко Василь Петрович, завідувач кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса ШевченкаНарешті, по-третє, формування в жертви (а згодом, потерпілого) кримінально-процесуальної активності та її наступна реалізація в кримінальному судочинстві багато в чому обумовлені якістю самого кримінально-процесуального законодавства, його спроможністю не тільки дозволити субєкту повною мірою та в оптимальні терміни відновити порушену злочином рівновагу, але й здатність наданих законодавством процесуальних засобів для реалізації активної позиції повною мірою (іншими словами, “місткість”, здатність охопити всі прояви кримінально-процесуальної активності потерпілого). Таким чином, відсутність на сьогоднішній день цілісного дослідження проблеми формування і реалізації кримінально-процесуальної активності потерпілого, а також невирішеність багатьох повязаних із цим дискусійних питань правового положення потерпілого на досудових стадіях стали обєктивною причиною формулювання даної теми дисертації. Обраний автором комплексний міжгалузевий підхід до вивчення проблематики дисертаційної теми дозволив висунути ряд нових концептуальних у теоретичному плані і важливих у юридичній практиці положень, серед яких є наступні: виділено ряд аспектів загальнотеоретичної проблеми активності особистості в правовій державі; одночасно встановлена зумовленість процесу формування і реалізації активної позиції особистості якістю встановлених для цього юридичних механізмів, їх доступністю і послідовністю, а також наявністю гарантій досягнення в результаті цієї активності бажаного результату - відсутність таких гарантій провокує особистість до пошуку засобів вирішення проблемної ситуації поза сферою дії передбачених для цього юридичних механізмів; Розділ 1 “Соціально-правова активність особистості в механізмі побудови правової держави” складається з двох підрозділів, в яких розглядається, з використанням даних вітчизняних та іноземних дослідників комплексу взаємоповязаних питань, які дозволяють встановити суттісні ознаки соціально-правової активності громадян в сучасних умовах та її роль у формуванні правової держави в Україні.Особлива увага, яка була приділена у другому підрозділі проблемам сучасного “звучання” категорії соціальної активності, обумовлена дедуктивним методом наукового пізнання, який вибраний автором для дослідження підвиду соціально-правової активності - кримінально-процесуальної активності потерпілого. Розділ 2 “Кримінально-процесуальна активність потерпілого: проблеми формування в сучасній Україніе” складається за двох підрозділів, обєднаних єдиною метою: встановити природу кримінально-процесуальної активності потерпілого і фактори, що вливають на процес її формування.