Розгляд основних теоретико-методологічних засад дослідження історії української науки та становища наукової інтелігенції у 1921-1939 рр. Партійно-державна політика "наздоганяючої" модернізації, що потребувала залучення наявного наукового потенціалу.
При низкой оригинальности работы "Проблеми дослідження історії української науки у 20-30-ті роки ХХ ст. (теоретико-методологічні аспекти)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблеми дослідження історії української науки у 20 - 30-ті роки ХХ ст.При цьому статус науки як форми суспільної свідомості і водночас суспільної інституції істотно змінюється залежно від рівня соціального розвитку з початком доби Просвітництва наука стає ініціатором, фактором (агентом) і критерієм цивілізованості, чинником формування і трансформації Сучасності (сама ж наука у її сучасному розумінні виникає приблизно у XVI ст.). У нашому дослідженні поняття «наука» також буде вживатися в декількох розуміннях, причому щораз ми маємо намір чітко позначати, у якому саме розумінні поняття вживається. Якщо сама по собі наука виконує саме пізнавальні й світоглядні функції (наука в її первинному розумінні, про яке вже йшлося вище), то наука як соціальний інститут насамперед зосереджена на акумулюванні значимого соціального досвіду, його зберіганні й відтворенні. Саме в цих двох аспектах (наука як форма пізнання й наука як соціальний інститут) поняття «наука» буде вживатися в нашому дослідженні. У рамках нашого дослідження зазначені розуміння не будуть визначальними, але постійно будуть враховуватися, оскільки й формування наукових шкіл, і затвердження певного престижу науки, наукового знання й статусу науковця, усвідомлення високої місії вченого неможливі без затвердження (закріплення) певних стереотипів суспільної свідомості, що містять установку на довіру / недовіру до наукового знання, на престижність / непрестижність вчених професій і життєвої справи (в тому числі також і карєри) вченого.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
