З’ясування генезису олігархічної політико-економічної моделі в Україні та її основних атрибутів. Окреслення стратегічних пріоритетів демонтажу інституційної системи олігархату і побудові інститутів розвиненої політичної демократії та вільного ринку.
Стаття на тему: Проблеми демонтажу олігархату в УкраїніТакий компроміс досягається, якщо: реформатори і помірковані погоджуються на створення демократичних інститутів, в рамках яких вони будуть мати помітний вплив; реформатори спроможні примусити погодитися на реформи ортодоксальну частину правлячої еліти; помірковані здатні контролювати радикальну частину опозиції. Концептуальний зміст Вашингтонського консенсусу передбачає: досягнення фінансової стабілізації на основі поєднання рестрикційної монетарної і фіскальної політики; лібералізацію цін та зовнішньоекономічної діяльності (проведення шокової терапії); швидку - прозору приватизацію державного сектору економіки, переважно шляхом відкритих аукціонів із залученням стратегічних іноземних інвесторів; зменшення регуляторних функцій держави (дерегуляторна політика); захист прав власності і соціально вразливих верств населення. Узагальнюючи праці названих авторів, сутність концептуальних положень цієї парадигми можна виразити таким чином: - інституції - це обмеження, створені людьми, які формують взаємодію між ними і складаються з формальних (правила, закони, конституції) і неформальних (норми поведінки, звичаї, добровільно обрані для себе правила поведінки) обмежень та механізмів забезпечення їх дотримання; До них він відносить: початкові умови - докомуністичну та комуністичну спадщину; навколишнє середовище - вплив міжнародних інституцій; простір можливостей - політичні умови, темп та фази здійснення перетворень; політичні інституції - модель державного управління, яке забезпечує проведення реформ; громадянське суспільство - участь громадськості в трансформаційних процесах або підтримка нею реформаторського курсу; інституційні зміни - побудова інститутів ринку та інститутів політичної демократії; політичні, економічні та соціальні результати - наслідки інституційних змін, які викликають як опір певних сил, так і їх громадську підтримку. До основних атрибутів цієї моделі можна віднести: авторитаризм державної влади у вигляді надто широких повноважень глави держави або незбалансований механізм розподілу владних повноважень між основними політичними інститутами; відсутність політичного механізму формування уряду; органічний звязок політики та бізнесу, політики та адміністративної діяльності; надто широкі регуляторні (дозвільні) функції політико-владних та адміністративних органів; кланово-корупційний механізм підбору та призначення кадрів на всіх рівнях державної, регіональної та місцевої влади; тіньовий ринок посад, звань і нагород; відсутність демократичної партійної системи, спроможної виражати широкі громадські інтереси; широкі привілеї та пільги для політиків і чиновників; низький професійний та моральний рівень політичної еліти та державної бюрократії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
