Проблеми Афганістану - Контрольная работа

Країною, на території якій, як нашаховій дошці інші країни мірялися між собою силою, залучаючи до бойовихдій ті чи інші сторони місцевого населення. Спочатку Російська імперія змагалася з Великобританією, ПІЗНІШЕРАДЯНСЬКИЙ Союз із Сполученими Штатами Америки, сьогодні світовеспівтовариство на чолі з США із терористами. Межує з Пакистаном на півдні і сході, Іраном - на заході, Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном - на півночі, Китаєм та Індією - на крайньому північному сході.Тому що історичний шлях в Індію проходив через Афганістан, Великобританія намагалася створити, провівши для цієї мети дві війни (1839-42р. і 1878-80р.), з афганських племен маріонеткову держава. Після другої війни це частково вдалося: між границями Британської і Російської імперій виник Афганістан, границі якого були встановлені в 1896 році. Для того, щоб Афганістан міг виконувати роль буферної держави впритул, до Паміру, емір Афганістану одержав на володіння район Вахан, що граничив Синьцзян. Афганістану визначала Великобританія, але усередині країни панував емір АБДУЛРАХМАН Хан, що створив міцну державну структуру і сильну армію. У результаті її (1919р.) англійці пішли з Афганістану і припинили контроль над афганською зовнішньою політикою, але одночасно зупинили ірегулярні субсидії афганському еміру.Першою реакцією радянського керівництва було відправлення декількох тисяч військових радників в Афганістан. У той же час радянське керівництво намагалося переконати Аміну до дня вступу радянських військ віддати владу БАБРАКУКАРМАЛЮ. Одночасно радянські «радники» нейтралізували афганські частини: під приводом заміни озброєння були приведені в небоєздатне стани афганські танки, блоковані лінії звязку, а керівний склад афганської армії зібраний на свято з частуванням і напоями. У лютому 1980 р. контингент радянських військ в Афганістану досяг 58.000 чоловік, а в середині 1980р. в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілкові дивізії. 357-а дивізія була замінена 346-ий дивізією і додатково була введена в Афганістан 5-а мотострілкова дивізія.Наддержави минулого - від Британської Імперії до Радянського Союзу на власному досвіді переконалися, що війна в Афганістані загрожує небезпечними наслідками. Проте, цілі запланованої американської чи міжнародної операції в Афганістані відрізняються від цілей, що ставили перед собою Лондон або Москва. СРСР і Британська імперія намагалися встановити над країною повний контроль, керуючись імперськими ідеологічними мотивами. Задачі запланованої операції дещо інші - змусити талібів відмовити в "гостинності" УСАМІБІНЛАДЕНУ, який підозрюється в організації терактів проти Америки й інших країн. У силу складного рельєфу місцевості, особливо в центрі і на північному сході країни, пересування по Афганістану представляється непростою задачею.Становище в Афганістані за оцінкою західної преси "різко загострило відносини між Сходом і Заходом й призвело до переоцінці міжнародної ситуації у цілому у звязки Польщі з нове і більш тверезо на небезпека, яку політика СРСР може глобальну стабільність і журналіста міжнародного світу". Особливу паніку у Західному світі викликало початок кризи, оскільки розцінювалося як переломний той час у радянської зовнішній політиці й новий етап міжнародних взаємин у весь світ. Вперше Радянський Союз перед застосував організовану збройну силу поза своїх меж упорядкування і країн усіма визнаного прорадянського блоку Східної Європи. Запровадження обмеженого контингенту радянських військ у Афганістан було, безсумнівно, нічим не прикритої спробою грубої силою вирішувати долю суверенної й формально нерадянської країни, якої приписувалися далекосяжні наслідки. Після кількох раундів нарад відносини із своїми європейськими союзниками, які все ж хотів просто виконувати те, що їм скажуть американці, адміністрації Картера вдалося розробити основних напрямів спільної політики, спрямованої на приборкання агресора і стабілізацію положення у регіоні хоч і в усьому у світі загалом.Можливо, адміністрація була занадто зайнята економічну кризу себе вдома, і вторгненні дізналася лиш, коли "обмежений контингент" радянських солдатів кількістю в 50000 людина виявилося у Афганістані (причому відразу ж отримав тенденцію збільшитися вдвічі) - дуже велика помилка президента, на думку американських журналістів. Через війну агресії СРСР відносини між навіть Пакистаном до великого задоволення адміністрації, і сам Президент різко поліпшилися, піднявшись від низького рівня за весь післявоєнний період (у листопаді 1979 року натовп, розлютована відомостей про вторгненні американців до Гренади, спалила посольство США в Пакистані, а уряд розпочало лише слабкі спроби зупинити заворушення.) Скориставшись новим кризою, уряд США негайно запросила міністра закордонних справ Пакистану до Вашингтона та запропонувало 400 млн. доларів як економічної і допомоги.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. КОРОТКОЧАСНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС В АФГАНСЬКУ ПРОБЛЕМУ

ІІ. РАДЯНСКІ БОЙОВІ ДІЇ В АФГАНІСТАНІ

ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ НОВОЇ ВІЙНИ

IV. РЕАКЦІЯ СВІТОВОГОСПІВТОВАРИСТВА ВВЕДЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК В АФГАНІСТАН

V. ЗМІНИ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО КУРСУ США ПІСЛЯ ПОДІЙ ГРУДНЯ1979 РОКУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ