Проблеми і передумови участі України в міжнародному поділі праці - Реферат

Реферат на тему: «Проблеми і передумови участі України в міжнародному поділі праці»Жодна з держав світу в сучасних умовах не може існувати відокремлено від інших країн та бути ізольованою від тих процесів, які відбуваються в регіоні або частині світу, де вона знаходиться. Для реалізації цих відносин між країнами встановлюються дипломатичні стосунки, укладаються угоди, договори, що регулюють різні напрямки співробітництва. Вони виражаються рухом товарів, послуг, капіталів, робочої сили, інформації між країнами, регіонами й частинами світу.Місце будь-якої країни в міжнародному поділу праці залежить від багатьох факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками: Природно-географічні - відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наділеності природними ресурсами. Неоднозначне положення України у міжнародному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних. На відміну від найбільших країн світу Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте вона має значний природно-ресурсний потенціал і в цьому відношенні знаходиться у більш вигідному положенні, ніж деякі економічно розвинуті країни (Японія, Італія). Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції, що користується попитом на світових ринках. Тому з погляду міжнародного поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила повністю або частково, і економіка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у нас розміщувались лише ті галузі виробництва, які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну.Теж саме можна сказати й по інших показниках: по продуктивності праці США перевищує Україну майже в 10 разів, Франція-у вісім, ФРГ, Велика Британія - у шість; по оплаті праці США перевищує Україну в 12 разів, Франція - в 9, ФРГ і Велика Британія - у 8. Сьогодні у розвитку своєї економіки великі надії Україна покладає на інтеграцію в систему світогосподарських звязків, активну й зростаючу участь не тільки в регіональному, а й у міжнародному поділі праці, ефективному використанні його переваг. Це констатується на всіх рівнях влади, як поняття того, що слабка залученість України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу. У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало-та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі), а тому структура її експорту недосконала - понад 4/5 в ній складають сировинні товари та продукція первинної переробки. Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), на які припадає понад 44% валютних надходжень від експорту, продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і марганцева руда, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), сільськогосподарські та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, мясо, молоко і молокопродукти та ін.).Слабка включеність України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає її національним інтересам, а й суперечить їм, оскільки залишає вітчизняну економіку поза розвитком світових продуктивних сил і провідних напрямків сучасної науково-технічної революції, виштовхує її на узбіччя світового економічного прогресу. Для широкого включення України не тільки в регіональний, а й міжнародний поділ праці існують обєктивні передумови, серед яких найважливішими є: наявність промислових, сировинних, водних та земельних ресурсів; потенційна здатність кадрів до висококваліфікованої і наукоємної праці, яка може бути реалізована у короткий час в результаті активізації стимулювання праці; вигідне географічне положення, вихід до моря, сприятливий клімат. Механізм зовнішньоекономічних звязків становить собою сукупність конкретних форм звязків, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур із світовим господарством з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її населення.На жаль, в Україні такий механізм відсутній.

Зміст

Вступ

1. Україна в системі сучасного МПП

1.1 Фактори, що визначають місце України в МПП

1.2 Сучасний стан розвитку та рівень участі України в МПП

2. Проблеми інтеграції України у світове господарство

2.1 Проблеми участі України в МПП

2.2 Перспективи розвитку України в МПП

Висновок

Список використаної літератури