Світогляд мусульман, сформований на основі Корану і шаріату - визначальний фактор, який посприяв на формування принципів ісламської естетики. Вплив неоплатонівської філософія мистецтва пізньої античності на аніконічну теорію Візантійської імперії.
Окремі сучасні дослідники у сфері інтелектуальної історії заперечують мусульманське коріння візантійського іконоборства, при цьому стверджуючи, що ісламський аніконізм був надто молодим, щоб глибоко проникнути у світогляд візантійців, котрі проживали на прикордонних з арабами територіях. Васильєв [5], у своїй статті що присвячена іконоборському едикту халіфа Йазіда ІІ 721 р., автор здійснив спробу обєктивно визначити роль ісламського фактору у формуванні ідеології візантійського іконоборства, незважаючи на принципову новизну роботи, історик займає нейтральну позицію стосовно можливого впливу едикту Йазіда ІІ на рішення імператора Льва ІІІ Ісавра розпочати в імперії боротьбу проти ікон. Геро [6], акцентуючи увагу на результатах нових досліджень та використовуючи значно більший спектр першоджерел, а саме арабські й сирійські хроніки, автор прийшов висновку, що свідчення візантійських хроністів та полемістів, котрі стояли на захисті ікон й звинувачували іконоборців у “ісламофільстві”, при цьому відверто акцентували увагу на іудейських чи ісламських коріннях іконоборської єресі, - деформували інформацію, що призвело у майбутньому до появи невідповідних історичній реальності теорій у вивченні іконоборського конфлікту. Для того, щоб дати відповідь на питання, чи міг ісламський аніконізм стати причиною візантійського іконоборства, або опосередкованим чином стимулювати імператора Льва ІІІ Ісавра розпочати боротьбу проти святих ікон, нам потрібно звернути увагу на особливості мусульманської естетики та філософське сприйняття божественного в ісламі, розглянути особливості становлення традиції образу у Візантії та проаналізувати аргументацію перших іконоборців у боротьбі проти захисників ікон. 128]. К. фон Шенборн заперечує той факт, що походження імператора відігравало якусь роль при рішенні Льва ІІІ розпочати боротьбу проти ікон він вважає, що схема, котра лежить в основі цієї доволі прямолінійної тези надто проста: бути візантійцем не означає автоматично бути прихильником вшанування ікон, а бути семітом не означає обовязково бути іконоборцем [22].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
