Необхідність у розрізненні загального та індивідуального стилю діяльності органів публічної влади. Аспекти змін лідерських характеристик. Ситуаційний стиль, який дозволяє пристосовувати загальний стиль діяльності органів публічної влади до вимог ситуації.
Збірник наукових праць. Collection of scientific works.Доцільнозазначити, щопереміна масової свідомості, трансформація народного світогляду, утвердження цінностей громадянського суспільства та інші (досить радикально спрямовані) події, що відбуваються в СУЧАСНІЙУКРАЇНІ,проходятьшвидше, ніжзміни в державномууправлінні (устилі діяльності органів публічної владизокрема), щодемонструє насамперед те, що лишечастковореформованийзрадянськихчасів стиль державногоуправління, незовсім відповідає потребам формування сучасного українськогогромадянського суспільства. Зважаючина те,щостильдіяльності як окремоїособи (публічногослужбовця),так іокремоїорганізації(органупублічноївлади),формуєтьсяпідвпливомвизначеноїстратегії суспільногорозвитку,залежить від суспільногоменталітетута соціально-психологічних характеристик як народу, так і управлінців, необхідно визначити основні форми стилів діяльностіорганівпублічноївлади. Існуваннятогочиіншогостилюдіяльностібезпосередньо залежить від наявності нормативно-правової бази, що розробляється та підтримується суспільством для формування управлінської культури, яка забезпечує толерантність у відносинахміжкерівництвом та підлеглими,формуєатмосферукомпетентності, довірита відкритості наосновівзаємоповаги,взаємодопомогита авторитету.Аналізуючи інформаційні джерела, у яких досліджено проблеми державногоуправління через призмустилю діяльності, нам трапляється ототожнення стилю діяльності органів публічної влади із стилем управління, стилем державного управління,стилем керівництватазполітичним режимом. Предметом науковогодослідження визначено теоретичне обґрунтування основних понять, які стосуються стилю діяльності органів публічної влади. Досягнення означеної мети обумовлює вирішення таких завдань, як: здійснити узагальнення теоретичних аспектів зміступонять “стиль діяльності органів публічноївлади”, “загальнийта індивідуальнийстильдіяльностіорганівпублічноївлади”; визначитиосновніпідходидорозвиткустилюдіяльності органівпублічної влади. Бусела визначає стиль, по-перше, яксукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи, по-друге, як спосіб виконання, здійснення чого-небудь, якийхарактеризується сукупністю певних технічних прийомів, і, по-третє, якхарактернуманеруповодитися, говорити, одягатися тощо[1]. У наведених уточненнях до визначень, бачимо, що виокремлюють демократичний та авторитарний стилі, як керівництва, так і управління [4].нормативно-правової бази сформовано певні норми і правила поведінки субєкта управлінської діяльності - людини. Малімон [11] зазначають, що під загальним потрібно розуміти стиль державного управління загалом, а індивідуальний - розглядати як стиль діяльності державних службовців, якийбезпосередньозалежить від конкретних умов управлінської практики та соціально-психологічних особливостей керівника, від його професійно-ділових якостей,від умінняоволодіти загальним стилем діяльності. Особливоїуваги заслуговує визначення, якенаведеневенциклопедії державногоуправління: загальний стиль-цесукупність найбільшхарактернихтастійких методів вирішення типових завдань та проблем, які використовують органипублічної влади у процесі реалізації своїх функцій, це стиль державного управління в цілому; індивідуальнийстиль-цезагальний стиль діяльностіорганів публічноївлади,сприйнятий відповідно до конкретних умов управлінської діяльності та рис персоналу певного державного органуі йогоапарату[12]. Тобто, загальний стиль діяльності органів публічної влади-цесформована нормативно-правова діяльність, що є загальновизнана і застосовується у своїх характерних рисах повсюдно, у широких масштабах, яка поділяється іпідтримується суспільством. ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СТИЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ якостей, йоговміння володітизагальним стилем діяльності,якийсвоєючергою є певним нормативно-правовим пріоритетом, що підтримуються суспільством.Складністю в управлінні змінами є і те, що таке управління спричиняє зміни в поведінці людини. У процесі аналізу основних аспектів управліннязмінами сталозрозумілим, що змінити стиль - це тільки перша частина застосування управління змінами при трансформації стилю діяльності органів публічної влади.Аджесамевикористання засад управління змінами може стати основою для формування новітнього стилю, як загального, так і індивідуального спрямування.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
