Дослідження проблеми комунікації в інтелектуальних творах М. Фріша "Штіллер", "Homo Фабер", "Нехай моє ім’я буде Гантенбайн" у контексті екзистенціалістських концепцій, розкриття життя сучасної людини в умовах західного постіндустріального суспільства.
Вісник Житомирського державного університету. (Житомирський державний університет імені Івана triala)Фріша "Штіллер", "Homo Фабер", "Нехай моє імя буде Гантенбайн" у контексті екзистенціалістських концепцій, а також проаналізовано останній роман з точки зору дослідження автором субєкт-обєктних і субєкт-субєктних стосунків комунікації, що зумовило розкриття феномену сучасної людини в умовах західного постіндустріального суспільства. Оскільки екзистенція розуміється переважно як присутність, що відкрита усім можливостям і надає людині життєзначущого смислотворення, самовизначення та самоздійснення, звязок екзистенціалізму й інтелектуальної літератури зумовлений спільним завданням - дослідити екзистенцію, яка трактується як буття у світі, буття у ситуації, фундаментальна випадковість, фактичність, кінцевість, історичність, місце буття, темпоральність, турбота, проект, свобода, тут-буття, що безпосередньо відчуває себе у світі, інтерпретує реальність і надає їй сенсу. Дослідники творчості письменника зазначають певну іманентну схожість його великої прози (йдеться про романи "Штіллер" (1954 р.), "Homo Фабер" (1957 р.), "Нехай моє імя буде Гантенбайн" (1964 р.), внаслідок чого складається враження взаємозумовленості появи творів. Якщо припустити можливість експериментального підходу до вирішення означеної проблеми, стає очевидною закономірність виникнення цих творів, оскільки у них вирізняються три основні підходи: прагнення до самореалізації через незадоволення присутністю та заперечення власного ego ("Штіллер"); слідування стандартизованій присутності ("Homo Фабер"); відмова від самореалізації на користь індиферентної присутності, що навязується особистості розвитком суспільно-економічних стосунків ("Нехай моє імя буде Гантенбайн"). Автор акцентує увагу на певному аспекті цієї проблеми: очуженні людини та пошуку власної ідентичності ("Штіллер"); гіпертрофованій технократизації сучасної людини, коли інструментальне мислення загрожує заволодіти всім життям людини і навколишній світ оцінюється "з точки зору ефективності" або аналізу "витрат - прибутку" [2: 8] ("Homo Фабер"); трансформації субєкт-обєктних і субєкт-субєктних стосунків комунікації ("Нехай моє імя буде Гантенбайн").
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
