Проблема творчої активності майбутнього вчителя у педагогічній теорії і практиці (друга половина ХІХ ст.) - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Проблема творчої активності майбутнього вчителя у педагогічній теорії і практиці (друга половина ХІХ ст.)Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Золотухіна Світлана Трохимівна, Харківський національний педагогічний університет, імені Г.С. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Ваховський Леонід Цезаревич, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, декан історичного факультету; кандидат педагогічних наук, доцент Голюк Оксана Анатоліївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри методики початкового навчання. Захист відбудеться «10» березня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.053.04 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Актуальність дослідження посилюють існуючі в сучасній педагогічній науці суперечності, що вимагають розвязання: між соціальним замовленням вищої школи на формування творчої активності вчителя і реальним рівнем готовності випускників вищих педагогічних закладів до її прояву в практичній роботі; між високим ступенем розвитку теорії творчості і недостатнім рівнем розробки методик, технологій її реалізації в реальній шкільній практиці; між накопиченим у вітчизняній педагогічній думці своєрідним досвідом формування творчої активності майбутніх учителів і відсутністю неупередженого його узагальнення з метою використання в діяльності вищої педагогічної школи в сучасних умовах. Саме в цей період інтенсивно розвивалася педагогічна наука, закладалися основи педагогіки вищої школи в напрямі формування категоріального апарату теорії навчання й виховання, розробки форм, засобів, прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, обґрунтування і реалізації виховних можливостей навчання для їхнього розумового, морального, естетичного розвитку; визначення особливої ролі вчителя у формуванні підростаючого покоління, класифікації вимог до його морально-вольових, професійно-педагогічних якостей, серед яких активність і творчість займали провідне місце. Проте, на сьогодні відсутнє цілісне дослідження, в якому було б систематизовано теоретичні ідеї та узагальнено досвід формування творчої активності майбутніх учителів в Україні у другій половині ХІХ століття. На основі вивчення історико-педагогічної літератури, архівних документів систематизувати педагогічні ідеї і узагальнити досвід формування творчої активності майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах України досліджуваного періоду для творчого використання позитивних здобутків у сучасних умовах. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше здійснено цілісне дослідження проблеми формування творчої активності майбутніх учителів у конкретний історичний період; виявлено внесок видатних зарубіжних та вітчизняних учених, педагогів, громадських діячів другої половини ХІХ століття у розробку теоретичних засад зазначеної проблеми (визначення сутності творчої активності особистості, виявлення форм і методів її формування в навчально-виховному процесі; зясування місця творчої активності вчителя в системі вимог до нього); обґрунтовано етапи й адекватні тенденції розвитку ідеї формування творчої активності майбутніх учителів (етап цілеспрямованого звернення до проблеми формування творчої активності особистості майбутнього вчителя - 1863-1883р.р., етап органічного поєднання теоретичних ідей проблеми творчості особистості, зокрема вчителя, й активного їх упровадження в практику вищої школи з метою формування творчої активності майбутніх учителів - 1884-1990р.р.); узагальнено досвід формування творчої активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів України досліджуваного періоду; виявлено і схарактеризовано умови, що сприяють ефективному формуванню творчої активності майбутніх учителів («дух», атмосфера навчального закладу; різноманітність форм і методів навчально-виховної, науково-дослідної роботи; індивідуальний стиль викладача; використання освітньо-виховних можливостей навчально-допоміжного комплексу); визначено напрями використання набутого досвіду в сучасних умовах.У першому розділі - «Теоретичні питання формування творчої активності майбутніх учителів у другій половині ХІХ - початку ХХ ст.» - дано характеристику вищим педагогічним навчальним закладам як осередкам формування творчої активності студентів, розкрито погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів на сутність творчої активності, доцільність її формування у майбутніх учителів у контексті теорії творчості особистості; обґрунтовано етапи розвитку ідеї формування творчої особистості майбутніх учителів у досліджуваний період.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ