Дослідження актуальної на сьогодні теми цільових убивств під час міжнародного та неміжнародного збройних конфліктів. Розкриття поняття "цільове вбивство", його ознак та умов, за яких таке вбивство може вважатися законним під час збройних конфліктів.
ПРОБЛЕМА ЦІЛЬОВИХ УБИВСТВ У МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВІОднією з таких ситуацій є цільові вбивства [1], які останнім часом завдяки технічному прогресу і збільшенню кількості збройних конфліктів у світі набувають істотного поширення [2; 3], адже вони передбачають в першу чергу позбавлення життя людини без проведення відповідних судових процедур або навіть без спроби застосування до неї альтернативних нелетальних заходів. Метою даної статті є розкриття поняття «цільове вбивство» та встановлення тих його ознак, за наявності яких міжнародне право допускає обмеження права на життя людини під час збройного конфлікту міжнародного та неміжнародного характеру. Melzer), який є експертним радником у Міжнародному Комітеті Червоного Хреста (далі - МКЧХ), говорить, що під цільовим убивством треба розуміти використання смертельної сили субєктом міжнародного права проти іншого індивідуально обраного субєкта, який не є увязненим, і зроблено це умисно (а не через необережність чи недбалість) та передбачувано (тобто смерть однієї людини фактично є метою операції, на відміну від позбавлення життя під час збройного конфлікту, де смерть людини є побічним результатом) [4, с. У той же час експерти Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини (UCIHL) розуміють під цільовими вбивствами смертельні напади на людей тоді, коли держава, вважаючи серйозною загрозою діяльність конкретної особи, вирішує вбити цю особу (навіть тоді, коли вона не здійснює жодних ворожих дій) [6]. Мельцер також наголошує, що будь-які методи і засоби, зокрема цільові вбивства, які застосовуються під час збройних конфліктів, які направлені на боротьбу з тероризмом, повинні бути у суворій відповідності до МГП, саме тому такі вбивства можуть бути застосовані за певних умов, а саме: Цільові вбивства є невідємною частиною військових дій під час міжнародного (далі - МЗК) та збройного конфлікту неміжнародного характеру (далі - НМЗК)Але, безумовно, держави не повинні використовувати такі вбивства поза законом, адже це буде порушувати фундаментальне право людини на життя, тому обмеження такого права повинно здійснюватися відповідно до сформованих практикою критеріїв та в чіткій відповідності до норм МГП, а саме: такі цільові вбивства повинні здійснюватися під час МЗК та НМЗК, повинні бути дотримані принципи воєнної необхідності, пропорційності, обережності, розрізнення осіб, такі вбивства повинні застосовуватися лише за відсутності нелетальної альтернативи та з дотриманням норм щодо заборони певних методів і засобів ведення воєнних дій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
