Місце характеру у формуванні художнього образу літературного героя. Основні риси характеру, які індивідуалізує письменник в образі-персонажі. Соціальна, національна, психологічна і загальнолюдська суть характеру. Фактори впливу на особливості типізації.
Характер.Ковалів, характер "у художній літературі, передусім реалістичного спрямування, - внутрішній образ індивіда, зумовлений його оточенням, наділений комплексом відносно стійких психічних властивостей, що зумовлюють тип поведінки, означений авторською морально-естетичною концепцією існування людини". У книзі учня Арістотеля Теофраста (327-287 pp. до н. е.) "Характери" (320 р. до н. е.) це слово означає людей, які є носіями негативних рис. Письменники епохи Відродження створили характери з яскраво вираженими індивідуальними особливостями поведінки. Пушкін, порівнюючи образи класициста Мольєра і реаліста Шекспіра, підкреслював, що особи, створені Шекспіром, не є, як у Мольєра, типами якоїсь пристрасті, вади, це живі істоти, сповнені багатьох пристрастей і вад. На думку Гегеля, характер не може бути "іграшкою лише однієї пристрасті", він мусить проявлятися значно повніше, стати "цілим самостійним світом, повною, живою людиною, а не алегоричною абстракцією якоїсь однієї риси характеру".
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
