Диференціація суб’єктів кримінального процесу, що беруть участь у встановленні істини у справі, їх місце і роль у цьому процесі. Специфіка та механізм формування внутрішнього переконання судді при встановленні істини у справі, процес її пізнання.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукАктуальність теми дослідження обумовлена реформуванням судової та правоохоронної системи в Україні, оновленням кримінально-процесуальної форми, необхідністю здійснення якісного переходу на більш високий рівень ефективності правосуддя, що, безперечно, потребує нових підходів у питанні забезпечення встановлення істини у кримінальному судочинстві. Проблема встановлення істини наскрізь пронизує напрямок адаптації кримінально-процесуального законодавства України до законодавства Європейського Союзу та забезпечення неухильного дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), зокрема, закріпленого у ст.6 права на справедливий суд, а також положень інших міжнародно-правових актів в галузі правосуддя та захисту прав людини в сфері кримінальної юстиції. Увага до способів, методів, форм забезпечення істини у кримінальному судочинстві суттєво збільшилась у звязку з реформуванням системи кримінально-процесуальних функцій і проведенням послідовної диференціації завдань та обовязків субєктів правоохоронної діяльності, у звязку з необхідністю удосконалення правової регламентації забезпечення функції правосуддя, наповнення її цілей реалістичним змістом. Шлях до істини у кримінальному суді - це шлях від ймовірних знань до достовірних висновків, він повязаний зі складними психологічними механізмами формування внутрішнього переконання судді, що потребують невідкладного осмислення з огляду на нові політико-правові та соціально-економічні умови соціального розвитку, на розбудову нової системи цінностей в суспільстві. провести диференціацію субєктів кримінального процесу, що беруть участь у встановленні істини у справі, окреслити їх місце і роль у цьому процесі; істина кримінальний судочинствоПерший розділ “Загальна характеристика проблеми істини у кримінальному судочинстві”, що складається з чотирьох підрозділів, присвячено розгляду проблеми істини в контексті історичного розвитку кримінального процесу, визначенню поняття, характеристиці принципу встановлення істини, змісту та значенню категорії „істина” у вітчизняному кримінальному процесі та у кримінальному процесі зарубіжних демократичних країн. У першому підрозділі “Проблема істини в контексті історичного розвитку кримінального процесу” досліджується еволюція виникнення розвитку правової думки щодо істини у кримінальному процесі. У другому підрозділі „Поняття, зміст та значення категорії „істина” у вітчизняному кримінальному процесі” розглядається диференційований підхід до визначення поняття „істина” в кримінальному судочинстві, досліджено етимологію, шлях впровадження даного терміну у вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство. За змістом, категорія „істина” в кримінальному судочинстві - це встановлена у судовому порядку відповідність висновків суду, зроблених у вироку, фактичним обставинам справи, так як вони мали місце у дійсності і були встановлені судом на підставі розглянутих і оцінених за внутрішнім переконанням доказів. У другому розділі „Встановлення істини в процесі кримінально-процесуального доказування”, який складається з трьох підрозділів, досліджуються питання доказування та реалізації кримінально-процесуальних функцій в процесі його здійснення, застосування засобів доказування при встановленні істини у кримінальному судочинстві.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
