Проблема спрямованості особистості соціального педагога - Дипломная работа

Міністерство науки і освіти України Запорізький національний університет Дипломна робота на тему: Проблема спрямованості особистості соціального педагога 2010 р. Зміст Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні передумови дослідження спрямованості особистості 5 1.1 Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі 5 1.2 Поняття педагогічної спрямованості 13 1.3 Структура й типи педагогічної спрямованості 18 1.4 Психологічні механізми формування професійної спрямованості особистості 23 1.5 Проблема спрямованості в загально-психологічних теоріях особистості 30 Розділ 2. Структура спрямованості особистості соціального педагога 35 2.1 Особливості професійної діяльності соціального педагога 35 2.2 Професійно обумовлені властивості й характеристики соціального педагога 41 2.3 Психологічні фактори спрямованості особистості соціального педагога 44 Розділ 3. Практична діяльність соціального педагога 52 3.1 Соціально-педагогічна й психологічна діяльність в установах державного піклування 52 3.2 Соціально-педагогічна робота із соціалізації дітей групи ризику у загальноосвітній установі 55 3.3 Психолого-педагогічні особливості діяльності фахівця із соціальної роботи з родиною 57 3.4 Вплив професійних якостей соціального педагога й соціального працівника на взаємини із клієнтами Центрів соціальної допомоги родині й дітям 60 3.5 Дослідження професійної спрямованості особистості студентів на педагогічну й дослідницьку спеціальності 64 Висновок 79 Список використаних джерел 84 Вступ Дипломна робота присвячена дослідженню проблем спрямованості особистості соціального педагога. У звязку з падінням останнім часом педагогічної діяльності зростає необхідність дослідження цього явища. Актуальність обраної нами теми полягає в тім, що при надходженні у ВУЗ не враховується той комплекс психологічних феноменів, що визначає успішність навчання, формування стійкої професійної спрямованості кожного студента. Професія педагога - одна з найважливіших у сучасному світі. Від його зусиль залежить майбутнє людської цивілізації. Якщо процес навчання дітей учителем припиниться, то неминуче наступить криза. Виходячи з вище викладеного була сформульована гіпотеза дослідження: припускаємо, що професійна спрямованість на професію соціального педагога має складний багаторівневий характер і визначається свідомістю вибору. Для досягнення мети й підтвердження гіпотези необхідно вирішити наступні завдання: Виявлення професійно значимих якостей соціальних педагогів (теоретичний аналіз). Дослідження індивідуальних психологічних характеристик соціальних педагогів, що визначають професійно значимі якості. Теоретичні передумови дослідження спрямованості особистості 1.1 Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі Вибір професії, або професійне самовизначення основа самоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень у житті. Зміст визначення висвітлює двобічність явищ вибору професії: з одного боку, той, хто вибирає (субєкт вибору), з іншого боку - те, що вибирають (обєкт вибору). І субєкт і обєкт мають величезний вибір характеристик, чим пояснюється неоднозначність явища вибору професії. У психологічній літературі немає єдиного погляду на те, як формується вибір професії, і які фактори впливають на цей процес. Ряд дослідників [35, 68] дотримується розповсюдженої точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. Отже, вибір професії зроблений правильно, якщо психофізіологічні дані особистості будуть відповідати вимогам професії, трудової діяльності [1,2]. У контексті розуміння вибору професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість [17, 49]. Як факторів вибору професії повинні бути враховані життєві плани особистості в інших областях, наприклад в особистому житті [28, 14, 62, 26]. Передісторія виникнення професійної спрямованості, у самому загальному виді, як показано в Л.І. Божевіч обумовлена вже сформованими до даного часу якостями особистості, її поглядами, прагненнями, переживаннями й т.п.[10]. В основі позитивного положення кількох людей до однієї й тій же професії можуть лежати різні потреби й прагнення. Тільки шляхом аналізу системи мотивів, що лежать в основі субєктивного відношення, можна судити про його реальний психологічний зміст. Ті самі мотиви можуть бути різним образом організовані, перебувати в різних відносинах супідрядності. Четверту групу становлять мотиви особливості, що виражають, самосвідомості особистості в умовах взаємодії із професією (переконаність у власній придатності, у володінні досить творчим потенціалом, у тім , що намічуваний шлях і є моє покликання і т.п. Мотиви, віднесені до першої групи, роблять близькими й непотрібними людині найбільш істотне в даній діяльності, те, у чому складається її обєктивне призначення. Як відзначав П.А. Шавір: Мотив, органічний повязаний зі змістом або процесом діяльності , забезпечує та безустанна увага до неї, ту захопленіст