Розвиток ідей про самовдосконалення особистості. Дослідження проблеми самовдосконалення особистості у роботах різних вчених. Підходи до вивчення форм саморозвитку у ХХ та початку XXI ст. Проблема самовдосконалення особистості у вітчизняній науковій думці.
ПРОБЛЕМА САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІГоловна задача сучасної освіти полягає в підготовці всебічно розвиненої особистості, громадянина, здатного до активної соціальної адаптації в суспільстві та самостійного життєвого вибору, самоосвіти та самовдосконалення. Самовдосконалення у Сократа виростає саме із визнання проблемності пізнання і самопізнання, ставлення до світу і самоставлення, проблемності самої людини, і, насамкінець, всього її внутрішнього життя. Геракліт, Демокріт, Епікур, Лукрецій трактують самовдосконалення як самостійний розвиток людиною своїх невичерпних сил та потенцій в напрямку до ідеалу всебічно розвинутої особистості. Категорія «самовдосконалення особистості» лише починає аналізуватися філософами, що спричиняє відсутність її чіткого місця у системі філософського знання, оскільки майже до кінця ХХ сторіччя самовдосконалення особистості розглядалося як синонім самовиховання. Лозовой) аспекти проблеми самовиховання, у звязку з чим співставлення обєктивного та субєктивного, виховання та самовиховання, зміст та сутність останнього, його місце, роль та значення у процесі формування особистості, а також напрями, засоби, методи і форми самовиховання, самовдосконалення, співвідношення понять «саморозвиток», «самовиховання», «самовдосконалення» стали тими питаннями, що опинилися у колі уваги дослідників.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
