Проблема розуміння інформації в журналістиці - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДослідження базових процесів розуміння, здійснене із залученням герменевтики, семіотики, соціальної психології, сучасних поглядів на хаос, дозволило відтворити рух інформації від незрозумілого (хаосу) до індивідуальних рівнів розуміння - першорозуміння та інтерпретації, кодування знака і його наступного декодування, - та від індивідуального розуміння до масового. Розроблено основні моделі і методи досягнення розуміння інформації в журналістиці. Досліджено перешкоди розуміння інформації в журналістиці, зокрема їх витоки, типи, методи їх подолання. Основний висновок: проблема розуміння інформації є однією з журналістикознавчих проблем, вона має вирішуватися в межах цієї науки не емпірично, а науково, для цього наявні всі необхідні умови, а просування по шляху її вирішення означатиме залучення нового ресурсу підвищення ефективності діяльності засобів масової комунікації. В диссертации на основе анализа теоретико-методологических основ возникновения данной проблемы в науке о журналистике показаны возможность и необходимость ее постановки и последующего изучения через привлечение к ее решению герменевтики, отдельных направлений семиотики, социальной психологии, современных взглядов на хаос.За нових умов, повязаних з постійно зростаючою загальною інформатизацією, важливість такого дослідження випливає з потреб власне журналістики і журналістикознавства. Проблематика дослідження появи та оновлення інформації у журналіста, а згодом у масової аудиторії ЗМК повязана з багатьма дисциплінами, які викладаються в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на факультетах та відділеннях журналістики вищих навчальних закладів України, зокрема, „Основи журналістики”, „Теорія і методика журналістської творчості”, „Інформаційні технології”, „теорія масової інформації”, „Теорія масової комунікації” та ін. Завдання дослідження: у галузі теорії журналістики: обґрунтувати тезу про те, що проблема розуміння інформації є однією з актуальних проблем журналістикознавства, яка має власні обєкт, предмет, мету, завдання, методологію, методи вирішення; проаналізувати семіотичні механізми розуміння інформації в журналістиці; довести, що саме інтерсубєктні інформаційні відносини є сферою повного розгортання герменевтичного потенціалу журналістики, дослідити динаміку перебігу ролей субєктів і обєктів розуміння: джерела інформації - журналіста - споживача інформації; з позицій герменевтики розвинути теорію соціальних функцій преси; проаналізувати основні принципи журналістики у світлі теорії розуміння; запропонувати основні моделі розуміння інформації в журналістиці, поставити питання співвідношення (балансу) цих моделей у різних моделях суспільства; на новому теоретико-методологічному матеріалі зясувати, які саме процеси розуміння інформації надають журналістам якісно нові рівні мислення та яким чином це відбувається; журналістика інформація преса у галузі методології журналістики: розкрити основну структуру розуміння інформації у сфері масової комунікації; виявити, на підставі аналізу пізнавально-перетворювальної діяльності журналістики, її базові пізнавально-перетворювальні функцію і метод; дослідити питання про місію журналістики; розкрити та проаналізувати джерела здійснення розуміння журналістом; дослідити конкретні механізми досягнення розуміння журналістом та його аудиторією через розгортання рівнів розуміння від “Я - Я” до “Всі - Всі” та через механізми розуміння інформації як відчуження змісту події від самої події; розвинути наукові погляди на структуру масової свідомості як сферу масового розуміння; дослідити перешкоди розуміння у сферах індивідуального і масового спілкування; проаналізувати з цих позицій особливості розуміння журналістських текстів масовою аудиторією та механізми верифікації отриманої інформації. Предмет дослідження - процеси розуміння інформації в журналістиці, що розгортаються як в індивідуальній, так і в масовій свідомості, тобто процеси першорозуміння, інтерпретації, апперцепції, верифікації, аплікації тощо, взяті в контексті масового обміну інформацією, а також перешкоди їх здійсненню. Дослідження спирається на численні наукові доробки, які розвивалися в світовій науці кількома окремими напрямами і вперше зведені разом у межах одного наукового дослідження.Метод моделювання дав змогу (на підставі вже досліджених у науці моделей суспільства та моделей журналістики) створити моделі розуміння інформації в журналістиці, модель джерел журналістського розуміння тощо. У підрозділі 1.3 “Герменевтичний універсум і межі журналістики” досліджено, що єднає і що протиставляє розуміння у журналістиці і розуміння у сферах мистецтва та науки, встановлено місце проблеми масового розуміння інформації в межах філософії, філології, соціології.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ