Теоретико-методологічне обґрунтування, розмежування найбільш суттєвих у теорії тексту/медіатексту понять (текст, теорія тексту/медіатексту, дискурс, гіпертекст, інтертекст). Складність визначення статусу понять медіатекст, медіатвір, журналістський текст.
Проблема розмежування стрижневих понять у теорії медіатекстуДискусійними та недостатньо обґрунтованими залишаються питання кваліфікації тексту як одиниці мови й мовлення, виокремлення його обовязкових і необовязкових (другорядних) ознак, розрізнення відмінностей між такими явищами, як журналістський текст і медіатекст. Більш докладним та, на нашу думку, найбільш оптимальним із наявних є зясування сутності тексту через застосування дещо інших ключових понять, зафіксоване в енциклопедії «Українська мова», де текст розглядають як «писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, обєднаних у ближчій перспективі смисловими і формально-граматичними звязками, а в загальнокомпозиційному, дистантному плані - спільною тематичною і сюжетною заданістю» [11, с. Ярцевої (М., 1990): текст (< лат. textus - тканина, звязок, поєднання) - поєднана смисловим звязком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є звязність і цілісність; послідовність вербальних (словесних) знаків; правильність побудови вербального тексту, який може бути усним і писемним, повязана з відповідністю вимоги «текстуальності» - зовнішньої звязності, внутрішньої осмисленості, можливості своєчасного сприйняття, здійснення необхідних умов комунікації і т. д. Серажим цілком слушно наголошує на відмінностях термінів текстологія і текстознавство, останній з яких визначає як «галузь філології, що вивчає закони творення тексту як найвищої й незалежної мовної єдності, а також притаманні текстам типи, властивості, функції, стилі та жанри» [16, с. Париж, 1992) цілком слушно виокремлює кілька типів взаємодії текстів / інтертекстуальності: власне інтертекстуальність (наявність в одному тексті інших текстів у формі цитат, алюзій тощо), паратекстуальність(звязок тексту з його назвою, передмовою, епіграфом, післямовою та ін.), метатекстуальність (покликання на попередній текст у вигляді коментування), гіпертекстуальність (висміювання, пародіювання іншого тексту), архітекстуальність (звязок тексту з іншими текстами того самого жанру).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
