Доведення, що використання психотехнологій подолання означених феноменів сприяє усвідомленню професійно-рольових позицій суб"єктів, посиленню етнічної ідентичності, світоглядної та політичної ідентичності, сприйняття себе членом певної соціальної групи.
Аннотация к работе
Проблема психокорекції соціальної відчуженості та дезадаптації учасників АТОДоведено, що використання психотехнологій подолання означених феноменів сприяє усвідомленню професійно-рольових позицій субєктів, посиленню етнічної ідентичності, світоглядної та політичної ідентичності, сприйняття себе членом певної соціальної групи або груп; укріпленню міжособистісних взаємин з близьким оточенням; усвідомленню та прийняттю професійної приналежності, компетентності, досягнень; зменшенню порушень соціальної ідентичності. відчуженість дезадаптація психокорекція It is proved that the use of psycho-technologies to overcome the above-mentioned phenomena contributes to the recognition of the professional role positions of the subjects, the strengthening of ethnic identity, ideological and political identity, the perception of oneself as a member of a particular social group or groups; strengthening of interpersonal relations with close surroundings; awareness and acceptance of professional qualifications, competencies and achievements; reduction of violations of social identity. У прес-релізі, поширеному ГО «Патріот» на прес-конференції в УНІАН, йдеться про те, що кількість жителів України, які потребуватимуть психологічної реабілітації та соціальної адаптації через війну, прогнозується на рівні близько 6 млн. осіб. З цієї кількості 100 тис. осіб - учасники бойових дій, близько 500 тис. - члени сімей учасників бойових дій, понад 500 тис. - вимушені переселенці та близько 5 млн. осіб - громадяни України, які проживають на окупованих і прифронтових територіях. За даними Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Міністерства оборони України, якщо в світі норма вразливих до психогенних травм бійців становить 25 %, то серед учасників АТО психогенні втрати становлять майже 80 %.Психолог (ведучий) розповідає, що метою групової взаємодії є опрацювання думок, реакцій, почуттів учасників, що викликані травмуючими подіями, а також знайомство з методами профілактики виникнення відстрочених реакцій на травму. Доводяться правила роботи у групі: 1) учасники не зобовязані говорити про те, про що вони говорити не хочуть; Психолог повинен допомогти учасникам висловити емоції, які найчастіше зустрічаються в момент травми: страх, жах, безпорадність, фрустрацію тощо. Після вираження емоційних реакцій психолог допомагає учасникам прийняти та переробити їх, трансформувати травматичний досвід у особистісне зростання. Механізм коригуючого емоційного досвіду полягає в переживанні учасниками свого минулого, поточного або потенційного досвіду, в прийнятті його або відкиданні в умовах дієвої емоційної підтримки психолога (групи).