Доведення, що використання психотехнологій подолання означених феноменів сприяє усвідомленню професійно-рольових позицій суб"єктів, посиленню етнічної ідентичності, світоглядної та політичної ідентичності, сприйняття себе членом певної соціальної групи.
Проблема психокорекції соціальної відчуженості та дезадаптації учасників АТОДоведено, що використання психотехнологій подолання означених феноменів сприяє усвідомленню професійно-рольових позицій субєктів, посиленню етнічної ідентичності, світоглядної та політичної ідентичності, сприйняття себе членом певної соціальної групи або груп; укріпленню міжособистісних взаємин з близьким оточенням; усвідомленню та прийняттю професійної приналежності, компетентності, досягнень; зменшенню порушень соціальної ідентичності. відчуженість дезадаптація психокорекція It is proved that the use of psycho-technologies to overcome the above-mentioned phenomena contributes to the recognition of the professional role positions of the subjects, the strengthening of ethnic identity, ideological and political identity, the perception of oneself as a member of a particular social group or groups; strengthening of interpersonal relations with close surroundings; awareness and acceptance of professional qualifications, competencies and achievements; reduction of violations of social identity. У прес-релізі, поширеному ГО «Патріот» на прес-конференції в УНІАН, йдеться про те, що кількість жителів України, які потребуватимуть психологічної реабілітації та соціальної адаптації через війну, прогнозується на рівні близько 6 млн. осіб. З цієї кількості 100 тис. осіб - учасники бойових дій, близько 500 тис. - члени сімей учасників бойових дій, понад 500 тис. - вимушені переселенці та близько 5 млн. осіб - громадяни України, які проживають на окупованих і прифронтових територіях. За даними Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Міністерства оборони України, якщо в світі норма вразливих до психогенних травм бійців становить 25 %, то серед учасників АТО психогенні втрати становлять майже 80 %.Психолог (ведучий) розповідає, що метою групової взаємодії є опрацювання думок, реакцій, почуттів учасників, що викликані травмуючими подіями, а також знайомство з методами профілактики виникнення відстрочених реакцій на травму. Доводяться правила роботи у групі: 1) учасники не зобовязані говорити про те, про що вони говорити не хочуть; Психолог повинен допомогти учасникам висловити емоції, які найчастіше зустрічаються в момент травми: страх, жах, безпорадність, фрустрацію тощо. Після вираження емоційних реакцій психолог допомагає учасникам прийняти та переробити їх, трансформувати травматичний досвід у особистісне зростання. Механізм коригуючого емоційного досвіду полягає в переживанні учасниками свого минулого, поточного або потенційного досвіду, в прийнятті його або відкиданні в умовах дієвої емоційної підтримки психолога (групи).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
