Проблема походження української народної балади - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКАЗ дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000 м. Розглянуто концепції українських та зарубіжних науковців, у яких осмислюється характер еволюційної моделі жанрової структури української народної балади. На основі аналізу друкованих та архівних матеріалів із здійсненням синхронних та діахронних виходів у баладні цикли і конкретні фольклорні твори близьких і більш віддалених народів зясовано типологічні риси жанру на конкретних історичних етапах, визначено характер новочасних змін у баладному жанрі. Неоднозначность подходов в работах ученых очевидна, так как одни исследователи позиционируют балладу как жанр древнейшего происхождения (по их мнению, в балладах как песнях к танцу сохранились рудименты первобытнообщинного строя); другие - исторические предпосылки возникновения баллад связывают с эпохой раннего средневековья. В ходе анализа многочисленных фактов сюжетного (а в отдельных случаях и текстуального) совпадения фольклорной баллады у различных народов с календарными (колядками, веснянками, русальными, купальскими) и семейно-бытовыми (свадебными) обрядными песнями дифференцирован древнейший вид балладной песни - баллада с архаическими мотивами, которая развилась и эволюционировала на основе обрядной поэзии.Зацікавленість баладними піснями спостерігаємо із часу зародження фольклористики як науки, власне тоді розпочалось нагромадження фактичного матеріалу, започаткування традиції вивчення окремих сюжетів, пошуки національних відповідників до мандрівних міжнародних сюжетів і мотивів. У вітчизняній науці вперше вивченням жанрової поетики та еволюції фантастичних та міфологічних мотивів у баладах зацікавились М. Дослідження української народної балади на сучасному етапі марковано необхідністю концептуального підходу до вивчення природи походження баладної пісні: розгляду баладного фонду національного фольклору як динамічної системи, що має свою логіку і особливості розвитку; його аналіз в контексті історичних змін художнього мислення народу, що дає можливість зясувати роль, специфіку функціонування, місце народнопісенних жанрів у фольклорному процесі, дозволяє вивчати еволюцію художнього мислення та мистецтва слова, а також відкриває необмежені можливості для вивчення закономірностей формування і розвитку фольклорної поетики від її витоків до сучасного стану. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри історії української літератури та фольклористики Донецького національного університету (тема „Актуальні проблеми української літератури та фольклору”, шифр Г - 06/7, номер держреєстрації № 0101и003342). Наукова новизна одержаних результатів визначається комплексним підходом до вивчення української народної балади: у процесі систематизації існуючих поглядів на проблему генезису балади, на основі аналізу національного баладного фонду із залученням фольклорного матеріалу інших народів (найбільше російського, словацького, білоруського), текстів суміжних жанрів (обрядової поезії; родинної та суспільної лірики; історичних, духовних пісень; казок і легенд тощо), а також етнографічних матеріалів вибудовується багатошарова еволюційна модель походження різностадіальних типів балади.Малтон та ін.) у своїх роботах трактували баладу як пісню, яка виконувалась під музичний супровід до танцю. Час виникнення основного масиву російських балад дослідник датує періодом раннього середньовіччя, однак не відкидає можливості існування пісень, аналогічних баладам, ще раніше, дотримується погляду, що ці пісні розвинулись із первинної обрядової поезії, у якій слово, мелодія і танок складали художнє ціле. Питання взаємин балади та народної казки, балади та легенди порушили у роботах білоруська фольклористка Л. На думку науковця, багато балад текстуально збігаються з колядками, веснянками, купальськими, сімейно-побутовими та хороводними піснями, що свідчить про походження найдавнішої словянської балади з обрядової поезії. Крім зазначених можна навести ще чимало прикладів сюжетної та текстуальної подібності між баладними та купальськими піснями про шлюб між сестрою та братом, між баладами та веснянками цього ж мотиву; між баладами та веснянками про вдову та її наречених - рідних синів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ганіч О.М. Проблема походження української народної балади. Монографія. - Донецьк: Норд-Прес, 2007. - 140 с.

2. Ганіч О.М. Особливості інтерпретації євангельських мотивів та образів українською народною баладою // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук. зб. - Випуск 10. - Донецьк: ДОННУ, 2006. - С. 162-176.

3. Ганіч О.М. Проблема класифікації народних балад // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук. зб. - Випуск 11. - Донецьк: ДОННУ, 2007. - С. 34-46.

4. Ганіч О.М. Проблема походження жанру української народної балади (історіографічний аспект) // Філологічні дослідження: Зб. наук. робіт / Донецький національний університет. - Випуск 8. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2007. - С. 85-106.

5. Ганіч О.М. Сюжет „мертвий коханець” в народній баладі і казці // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавство. - Випуск 2 (50). - Частина перша. - Харків: ППВ „Нове слово”, 2007. - С. 3-10.

Размещено на .ru