Художні критерії, що є визначальними для утвердження наявності чи відсутності особистості в людині. Поетичні риси, що виключають присутність особистісного начала в людині. Своєрідність поетики романів з точки зору реалізації у них авторської концепції.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Проблема особистості в романах Вільяма СтайронаІз дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету (49050, м. Робиться висновок про те, що стайронівська концепція (антиекзистенціалістська та антиіндивідуалістична) співзвучна гуманістичним філософським пошукам ХХ століття й відкрито полемічна стосовно розтиражованої національної моделі справжнього американця як супермена. У дисертації доведено, що прототипом героїв роману “Вибір Софі” є біоміфічний образ Ніцше (надлюдини). The candidate for the degree declares that in spite of some existential and Freudian motives Styrons concept of the person may be distinguished as neoclassical, because the undoubted ethical and aesthetic constants are usually present in his fictional system (the sacred element dominates the profane one). В работе определяется концепция личности в творчестве американского писателя и способы ее художественного воплощения; выявляются причины, препятствующие становлению героя как личности; обозначаются пути выхода из кризиса личности; дается представление об авторском мировидении (“картине мира”); устанавливаются черты, исключающие присутствие личностного начала в герое (тип “антиличности”).Проблема особистості, що є першочерговою у сповненому трагічних катаклизмів ХХ ст., посідає одне з центральних місць у романній парадигмі Вільяма Стайрона, відомого американського прозаїка другої половини минулого століття. Всебічне осягнення художнього світу письменника, його внеску до національної та світової культури потребує зясування філософських засад концепції особистості у його творчості та шляхів їхньої мистецької реалізації. Поставлена проблема потрапляла в поле зору дослідників, проте роботи, які зосереджувалися б цілком на цьому аспекті, відсутні. Стайрона, інколи трапляється певна деформація концепції особистості. Цей факт обумовлює своєчасність дослідження концепції особистості у романному доробку В.Стайрона на підставі цілісного літературознавчого аналізу.У першому розділі “Концепція світу та людини у творчості Стайрона” розглядаються основні трактування особистості в ХХ ст. та “південна” традиція, що стала основою для художнього світоосягнення Стайрона, його уявлення про особистість, оскільки концепт особистості повністю залежить від світобачення, “картини світу” митця. Слово “особистість” (від лат. persona) має достатньо широкий спектр значень: будь-який людський індивід, самостійна істота, субєкт свідомої діяльності тощо. Саме любов, що підсилює в людині ту сторону, якою вона причетна до буття, є основною умовою відродження особистості. Через заперечення автор визначає параметри, з якими варто підходити до особистості: 1) здатність до самоідентифікації; 2) внутрішня соціальність, відповідальність перед соціумом (мікросоціумом, яким є сімя); 3) готовність до свідомої дії, спрямованої на реалізацію ціннісних установок і пріоритетів; 4) наявність етичних орієнтирів. “Модель “супермена” в романі “І підпалив цей дім” (Мейсон Флагг як втілення хибно-рольового перебування в реальності)” аналізується інший тип антиособистості, а саме - модель “супермена”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
