Проблема онтологічного статусу універсалій у філософії середньовіччя - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Алєксандрова Олександра Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії філософії Офіційні опоненти доктор філософських наук, професор, Горський Вілен Сергійович, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, професор кафедри філософії та релігієзнавства; Захист відбудеться “12” “січня” 2003 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Проблема онтологічного статусу універсалій була однією з домінантних тем філософських дискусій у Середньовіччі. Дослідження проблеми універсалій у середньовічній філософії має не лише суто науково-філософський або теологічний характер - це надзвичайно гостра філософсько-світоглядна проблема для християнських мислителів, і її актуальність є цілком закономірним явищем. Це обумовлює альтернативу пануючому в історико-філософських дослідженнях спрощеному підходу протиставлення середньовічного “реалізму” (де універсалії визнаються ідеальними прототипами речей) і “номіналізму” (де універсалія проголошується формальним знаком узагальненого змісту у визначенні речей). Історико-філософський аналіз проблеми онтологічного статусу універсалій у ранній схоластиці засвідчив необхідність дослідження впливу філософської спадщини Античності на середньовічну філософію, а також визначення аксіом філософського світосприйняття в онтологічних поглядах античних філософів. Аналіз історико-філософських досліджень, які були присвячені проблемі універсалій у Середньовіччі, засвідчив загальну тенденцію до її розгляду виключно в контексті протиставлення "реалізму" та "номіналізму". Г.В.Ф.Обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан наукової розробки проблеми, сформульовані мета і завдання роботи, розкриті методи та наукова новизна дисертації, її теоретичне та практичне значення, наведені дані про публікації та апробацію результатів наукових досліджень. У першому розділі "Універсалія як предмет філософського дискурсу в Античності" проаналізовано погляди давньогрецьких філософів в контексті визначення аксіом їх філософського світобачення, що знайшли своє втілення у формуванні тогочасної онтології, та розкрито зміст філософських поглядів Платона і Арістотеля на проблему онтологічного статусу універсалій. "Платонівський “ейдос” та “первинна сутність” в Арістотеля" вирішується завдання визначення змісту філософських поглядів Платона і Арістотеля на проблему онтологічного статусу універсалій в контексті аналізу понять “ідея”, “ейдос” та “первинна” і “вторинна сутність”. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Арістотеля, засвідчив: якщо Платон на ґрунті відсутності підстав для існування безвідносного смислу поняття (що висловлює ознаку) в завжди відносній і кінцевій її наявності у предметах відчуттєвості зробив висновок про необхідність буття вічних і нічим не обумовлених ідей, то Арістотель наполягає на дійсній непорівнюваності лише первинних сутностей. Відсутність у філософській творчості “Отців церкви” постановки питання про онтологічний статус загального поняття є наслідком неактуальності для того часу сформульованої в Античності проблеми пошуку смислоутворюючого підмета для універсалії, яка висловлюється безвідносно до предметів її обсягу.

Основний зміст дисертації