Проблема мистецтва та роль митця в суспільстві в романі Джека Лондона "Мартін Іден" - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний педагогічний університет імені М.П. Курсова робота з зарубіжної літератури на тему: «Проблема мистецтва та роль митця в суспільстві в романі Джека Лондона «Мартін Іден» студентки«Джек Лондон був визнаний однією з найдинамічніших постатей в американській літературі. Моряк, бродяга, аргонавт у Клондайку, соціальний реформатор, військовий кореспондент, фермер з науковим нахилом, мільйонер, який створив себе сам, мандрівник по світу, шукач пригод, Лондон оволодів уявою мас завдяки не лише особистим подвигам, але й літературним досягненням. Так було написано в одному з останніх довідкових видань, а між тим ще у 1914 році видатний датський критик Георг Брандес назвав Лондона кращим представником нового покоління американських літераторів, які заявили про себе у ХХ столітті. Коли ж імя Джека Лондона стало всесвітньо відомим, репортери намагались зобразити його життя як наочне підтвердження закону «рівних можливостей», відкритих в американському суспільстві перед кожним: ось, хлопець з робітничого класу зумів досягти всього, про що може мріяти людина. Спеціальних праць про Лондона до 60-х років на Заході було мало, та й ті мали або лише популяризаторський, або занадто вже спеціальний (зазвичай, суто біографічний) характер.Даніельсона від 17 жовтня 1893 року Енгельс писав, що «походження Сполучених Штатів Америки сучасне, буржуазне; що вони були засновані мілкими буржуа та селянами, що втекли від європейського феодалізму з метою створити суто буржуазне суспільство» [маркс єнгельс, с 466]. Ось що пише американський історик М.Саймонс: «Патока та алкоголь, ром та раби, золото та залізо складали незмінний та згубний кругообіг торгівлі. Все суспільство було заражене цією пристрастю; воно було запалене прагненням до багатства, воно було нечутливе до страждань рабів та викрадених варварів». «Суворі закони, що карали за недостатнє благочестя та за невідвідування церкви,-пишуть історики,-замовчували про те, що індіанців за допомогою обману систематично грабували, забираючи в них землі та хутро». З власницьким характером молодої американської держави нерозривно була повязана традиція пуританізму, що зявилась в Америці разом з першими колоністами-пуританами.Найпомітнішим напрямком в американській літературі і критиці другої половини ХІХ століття була так звана «новоанглійська школа», ще відома під назвою «бостонська» або «брамінська». Справжню красу вони знаходили лише у галузі чистого мистецтва, стверджуючи, що «грубе життя» та «вульгарна мова» народних мас не можуть бути предметом зображення літератури. Вона була й залишилась голосом вузького кола естетуючих літераторів, що намагались зберегти консервативні традиції в мистецтві та культурі. Звідси письменник зробив висновок,що життя простих людей неповинно цікавити письменника і знаходити відображення в мистецтві. Велике місце в американській літературі до кінця ХІХ століття займає письменник та критик Вільям Дін Хоуеллс (1837-1920) і повязана з ним школа «ніжного» або «рожевого» реалізму.Сучасники письменника «Мартіна Ідена» (1909) сприйняли як типову для американської літератури «історію приголомшливої карєри ». Вони не побачили в романі нічого, крім сюжету: ціною титанічних зусиль простий матрос стає відомим письменником, щоб розчарувавшись і в літературі, і в багатстві, закінчити життя самогубством. Навіть українська дослідниця життєвого та творчого шляху Лондона Т.Денисова вважає, що цей твір-це «американський варіант роману карєри»[денисова;67] Майже всі сфери суспільного життя Америки вступили в змову з метою обмежити таланти країни…» лондон роман митець мистецтво Та сама Т.Денисова пише: «Розчарування в соціалізмі стало згубним для нього[Мартіна]-людини і митця».[72].Зображення законів «успіху» відійшло на другий план, коли Лондон у повній мірі відчув масштаб та значення того образу митця, який він створював. З Мартіном уввійшла до роману тема, яка стала в ньому головною, і сформулював її сам Лондон: «трагедія одинака, що намагається внушити істину світові». Трагедія починається не тоді, коли Мартін вперше побачив Рут. Різниця між духовними горизонтами занадто велика, щоб Рут мала серйозний вплив на Мартіна. «Драма починається тоді,коли Мартін, усвідомивши в собі художній дар, вирішує зробити мистецтво своєю професією»,-пише О.Звєрєв.В романі «Мартін Іден» повніше, ніж в будь-якому іншому творі Лондона, розкривається його творча лабораторія, його ставлення до літературних напрямків, до традицій, до мови. Розповідаючи про творчу роботу Ідена, Лондон говорить про необхідність наполегливої праці, про важливість зосередженого напруженого навчання в інших письменників. Лондон підкреслює, що Іден не прагне наслідувати, він лише шукає якісь загальні принципи. Мартін Іден, як і сам Джек Лондон, належить до складу тих письменників, про яких говорять, що вони є митцями аналітичного складу мислення. Інакше кажучи, Іден відстоює реалістичний метод в мистецтві та літературі.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Передумови створення роману з такої тематики

1.1 Соціально-економічний стан США

1.2 Література США

Розділ 2. Багатоплановість роману Джека Лондона «Мартін Іден»

2.1 Основні напрямки трактування твору

2.2 Роль митця в суспільстві

2.3 Всивітлення проблеми мистецтва в романі