Проблема людської активності в філософських вченнях Сходу та Заходу - Автореферат

Південноукраїнський державний педагогічний університет Одеса) ім. ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ В ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕННЯХ СХОДУ ТА ЗАХОДУРобота виконана на кафедрі філософії та основ загальногуманітарного знання Одеського національного університету ім. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Матковська Ірина Яківна, кафедра філософії та основ загальногуманітарного знання Одеського національного університету ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Гансова Емма Августівна, кафедра філософських і соціально-політичних наук Одеського філіалу Академії державного управління при президентові України кандидат філософських наук Довгополова Оксана Андріївна, кафедра морського права Одеської державної морської академії Захист відбудеться 14 грудня 2001 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Цей колосальний комплекс питань, що стосуються принципово різних напрямків людської дійсності, становлять зміст проблеми активності. Вибір максимально продуктивного на даний момент виду активності може допомогти людству вийти з тривалої напруги соціального розвитку, тобто з глобально некерованої ситуації. Західне субєктно-обєктне сприйняття світу призвело до розуміння активності переважно як перетворюючої діяльності, східна парадигма мислення тлумачила активність головним чином як споглядання. За такої ситуації осмислення західного і східного варіантів розуміння поняття активності набуває особливої наукової значущості. Оскільки явище зближення західного і східного варіантів розуміння поняття активності дотепер ще не зазнало належного висвітлення в науковій літературі, ми вважаємо за доцільне зробити спробу його більш деталізованого аналізу.Перший розділ "Поняття і види людської активності" висвітлює теоретичний зміст та обсяг сучасного поняття активності, дає розгорнуту характеристику діяльності і спогляданню як двом формам активності, розглядає досвід психологічних і філософських досліджень людської активності ХХ століття, показує традиції східного і західного розуміння активності. У першому параграфі "Діяльність і споглядання як два види активності" розглядаються різні варіанти розуміння змісту активності: активність як суспільна позиція, як внутрішнє самовизначення і засіб самовиховання, активність у гносеологічному й онтологічному змістах. Другий параграф "Загальні межі розуміння людської активності в західних варіантах культури" розкриває розвиток поняття активності в західній парадигмі мислення. У підрозділі другому висвітлюються специфічні особливості середньовічного християнського розуміння активності, розглядається роль теорії Аврелія Августина в обґрунтуванні тези про участь людини в божественному промислі, про співвідношення ідеї божественної благодаті і людської волі. Відзначається, що в практиці деяких чернечих орденів спостерігалися відхилення від традиційно західного розуміння активності як діяльності, однак це не вплинуло на загальний хід розвитку змісту західного поняття активності.Однією із значущих складових поняття активності постає принцип ненасильства. Традиційне західне розуміння активності орієнтується на перетворюючо-діяльницьку форму активності, що базується на розділенні світу на пасивний обєкт і активний субєкт. Східна культура спрямовує вектор розвитку активності на внутрішній світ людини, внаслідок чого активність у східній культурі реалізується у формі споглядання. Принцип ненасильства є одним із структуротворних понять східної культури, західна швидше виправдовує можливість насильства в історії, хоч і містить могутню традицію відмови від насильства в руслі християнської теорії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ