Аналіз основних причин збіжностей та розбіжностей між реальним та уявним образом І. Ґонти, зафіксованим у наративних і візуальних джерелах XVІІІ-XIX століть. Огляд впливу викривлених образів на формування сучасної іконографії цього історичного діяча.
ПРОБЛЕМА ІКОНОГРАФІЇ І.ҐОНТИ В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИК ПАМЯТІ ТА СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬТому, аби зясувати, чому писемні джерела, особливо польські, малюють нам образ «зрадника» і «розбійника», тогочасні російські не дають йому чіткого визначення або огульно відносять до «бунтівників», «злодіїв», «заколотників», візуальні джерела демонструють відверту невідповідність між описами його зовнішності з наявними зображеннями, спробуємо дати відповідь на запитання: що й навіщо робив І.Ґонта в Умані влітку 1768 р. та за що його було покарано? Київський воєвода Ф.С.Потоцький, у власності якого перебувало містечко Умань, був прихильником короля, а отже визнавав необхідність зрівняння прав католицького й некатолицького населення. Довіра Ф.С.Потоцького до І.Ґонти була такою великою, що деякі шляхтичі, зокрема й Р.Младанович, відверто заздрили сотникові. Оскільки через важкий трупний сморід перебувати в місті було неможливо, І.Ґонта разом із М.Залізняком та його гайдамаками стали табором в околицях Умані. Жупани на сотниках були жовтими атласними, кунтуші з французького сукна були обшиті срібними ґалунами, а шапки були оксамитовими; одним словом полк цей анітрохи не поступався будь-якому королівському полкові».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
