Сутність історичних витоків проблеми Гібралтару. Опис основних тенденцій розвитку гібралтарського конфлікту в іспано-британських відносинах. Розбіжності в позиціях іспанського, британського та гібралтарського урядів, розвиток переговорного процесу.
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.02 - всесвітня історія Робота виконана у відділі всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України. Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин.Довготривалий територіальний конфлікт між Іспанією та Великою Британією навколо Гібралтару, який перекриває важливий міжнародний шлях з Атлантичного океану до морів Середземноморського басейну та Індійського океану, тісно повязаний зі всією ситуацією у Середземному морі, а отже, є складовою частиною європейської політики і міжнародних відносин в цілому. Залучення міжнародних організацій, учасниками яких є конфліктуючі держави, таких як ООН, ЄС і НАТО та окремих країн, зокрема США, до врегулювання цього питання, підтверджує важливе значення проблеми Гібралтару у світовій політиці. Наукова актуальність обраної теми пояснюється також відсутністю в українській історіографії комплексного дослідження проблеми Гібралтару у міжнародних відносинах. На основі аналізу широкого кола джерел, а також враховуючи результати вивчення проблеми Гібралтару вітчизняними і зарубіжними вченими, дослідити багатогранний процес розгляду проблеми Гібралтару у контексті міжнародних відносин та показати роль міжнародних організацій у спробі її вирішення. дослідити внесок у врегулювання гібралтарської проблеми таких міжнародних організацій як ООН, НАТО, ЄС та визначити шляхи розвязання проблеми за їх допомогою.У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено його об‘єкт, предмет, сформульовано мету і завдання дисертації, окреслено хронологічні рамки, методи дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, а також доведено наукову новизну і викладено положення, що становлять результати апробації підсумків дослідження. Цей документ ще й досі має суттєве значення під час обговорення питання про суверенітет над Гібралтаром між іспанським та британським урядами. Документи дипломатичного характеру, в яких опубліковано матеріали про стан переговорного процесу між Іспанією та Сполученим Королівством щодо вирішення проблеми Гібралтару, складають другу групу джерел. Документи міжнародних організацій увійшли до третьої групи джерел, серед них: Статут ООН, Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 р., резолюції, офіційні звіти Генеральної Асамблеї ООН, робочі документи Спеціального Комітету з питання про хід здійснення Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, доповіді Комітету зі спеціальних політичних питань та питань деколонізації (Четвертого Комітету); а також, щорічники ООН, в яких представлено інформацію про політику, безпеку, опіку, деколонізацію та ін.; угоди між Іспанією і НАТО, Іспанією і ЄС, Великою Британією і ЄС; рішення Європейського суду зі справ людини. У британській літературі багато уваги приділено значенню вигідного стратегічного розташування Гібралтару для Великої Британії напередодні його захоплення, про це писали: Дж.З одного боку, проблема Гібралтару стала перешкодою для інтеграції Іспанії у військово-політичні та економічні структури Заходу, а з іншого - іспанські правлячі кола вважали, що вступ до НАТО певною мірою сприятиме розвязанню гібралтарської проблеми. В рамках Північноатлантичного союзу суперечка відбувалася головним чином навколо проблеми використання Гібралтару у військових цілях. Після того, як Гібралтар одночасно зі вступом Сполученого Королівства став частиною Європейського Економічного Співтовариства, уряд і парламент Гібралтару, стали відповідальними за адаптацію законодавства Гібралтару до директив ЄС. До Гібралтару було застосовано усе правове законодавство Співтовариства, за винятком обмежень, які виключають Гібралтар від застосування правил ЄС щодо спільної сільськогосподарської і податкової політики. Проаналізувавши розвиток переговорного процесу у досліджуваний період, зроблено висновок, що перший етап переговорів виявився безрезультатним внаслідок нездатності сторін йти на поступки, внаслідок чого загострення іспано-британської суперечки щодо Гібралтару привело до закриття у 1969 році іспано-гібралтарського кордону, введення блокади Гібралтару і замороження переговорного процесу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
