Провідні тенденції та основні форми реалізації педагогічної творчості вчителя в практиці пореволюційної школи 1917-1930 років. Перспективи впровадження в практику вдосконалення фахової майстерності вчителів педагогічних надбань досліджуваного періоду.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному інституті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України Мазоха Дмитро Степанович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання Провідна установа - Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Захист відбудеться "14" грудня 2000 р. о 16-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601 м.Київ-30, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01601 м.Державною національною програмою "Освіта" ("Україна ХХІ століття") педагогічним працівникам відводиться роль основної рушійної сили відродження та створення якісно нової національної системи освіти. В цей час здійснюється процес формування і розвитку національної системи підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогічних кадрів, створюється система колективної методичної і виробничої роботи з педагогами. Вчитель, як основна рушійна сила ствердження якісно нової системи освіти в Україні, привертав до себе пильну увагу прогресивних педагогів і освітніх діячів досліджуваного періоду - Г.Ващенка, Г.Гринька, Т.Лубенця, А.Макаренка, Я.Мамонтова, І.Огієнка, М.Скрипника, І.Стешенка, С.Русової, Я.Чепіги та ін. Соціальна зумовленість проблеми формування ініціативно-творчого типу особистості вчителя, оцінка педагогічної творчості як важливої передумови оновлення шкільної справи, виділення професійно і соціально значущих особистісних характеристик творчо працюючого вчителя на основі аналізу вітчизняної педагогічної спадщини 1917-1930 рр., робить актуальною тему дисертаційного дослідження “Проблема формування творчої особистості вчителя (на матеріалі вітчизняної педагогічної спадщини 1917-1930 рр.)”. Аналіз загальнофілософської та психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що в останні роки спостерігається спалах певного інтересу та активізація пошуків науковців щодо дослідження творчої педагогічної діяльності вчителя, виявлення рівнів цієї діяльності, шляхів вдосконалення професійної підготовки до творчої діяльності тощо.Погляди на творчість в середньовічній філософії повязані з розумінням Бога як особистості, яка вільно творить світ. Таке розуміння стало канонічним, а наступні філософи лише поглиблювали визначення змісту творчості, розглядаючи її як “абсолютний приріст” певного обєктивного змісту прояву “Я”, як сутність якості особистості, як універсальний спосіб самореалізації особистості або ж як діяльність, що характеризується вищим ступенем активності, спрямованої на подолання певного протиріччя у відповідності з поставленою метою. Загальнофілософський, психологічний та культурологічний аналіз проблеми творчості стосується структури та механізмів інтелектуальних пошукових дій; сукупності властивостей особистості, які забезпечують її включення в процес творення; досліджуються взаємоповязані і взаємодоповнюючі складові творчості - репродуктивна та креативна (Н.Гінділіс, О.Дубасенюк, М.Поташник). Вищевикладене дає підстави стверджувати, що педагогічна творчість - це пошукова діяльність вчителя, спрямована на формування творчої особистості учня і передбачає безперервне самовдосконалення, саморозвиток особистості та усвідомлення своєї ролі в суспільстві, що сприяє оптимізації навчально-виховного процесу. Загальнопедагогічний аспект підготовки вчителя розроблявся вченими С.Ананьїним (основи естетичного виховання вчителя), Г.Гриньком (професіоналізація педагогічної освіти і підготовки вчителя), Г.Жураківським (вдосконалення змісту і організації вищої педагогічної освіти), Я.Чепігою (шляхи оптимізації формування особистості та підвищення авторитету вчителя).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування творчої особистості вчителя, що виявляється у розкритті сутності і специфіки педагогічної творчості, визначенні найголовніших індикаторів професійно значущих характеристик творчої педагогічної діяльності і обгрунтуванні моделі творчої особистості вчителя національної школи шляхом ретроспективного аналізу вітчизняної педагогічної спадщини 1917-1930 рр., а також визначенні перспектив впровадження в практику вдосконалення фахової майстерності вчителів педагогічних надбань досліджуваного періоду. Контент-аналіз існуючих визначень педагогічної творчості дає нам підстави на розуміння її як такої пошукової діяльності вчителя, коли на основі усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, саморозвитку та самовдосконалення власної субєктності, забезпечується оптимальна організація навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості учня.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
