Загальні засади, завдання, функції, моделі управління акціонерним товариством. Правовий статус загальних зборів акціонерів, виконавчого та контрольно-наглядового органів управління акціонерним товариством, порядок прийняття рішень та їхня ефективність.
Передумовами до цього процесу стали не лише міжнародні стандарти корпоративного управління та бажання покращити інвестиційну привабливість українських АТ (наприклад, у рейтингу корпоративного управління компанії Brunswick UBS Warburg 2 з максимально можливих 35 штрафних балів нараховується за відсутність у компанії Кодексу корпоративного управління), а також поява відповідних українських нормативних актів: Указу президента України „Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” від 21.03.2002 р. №131, серед яких в пунктах 13 та 14 вказано «Розроблення типового положення про корпоративне управління в АТ; сприяння прийняттю АТ, у статутних фондах яких є державна частка, і товариствами, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, кодексів корпоративного управління», прийняття Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2003р. Оскільки багато питань стосовно функціонування органів управління АТ залишаються нерегульованими законодавством, тому АТ по-різному вирішують питання організації управління, розподілу повноважень між органами, що стає причиною конфліктів. Орієнтиром при проведенні реформування може бути поточне й перспективне законодавство ЄС, а також потрібно керуватись основними засадами організації та функціонування органів управління АТ, а саме: централізації та децентралізації управління АТ; координації діяльності; законності; залучення учасників АТ до роботи їх органів управління; однакового та справедливого ставлення до акціонерів; захисту і поваги до корпоративних прав та законних інтересів акціонерів; інформаційного забезпечення управління АТ; добросовісності та розумності; лояльності по відношенню до АТ; чіткому поділі відповідальності; професійної належності та відповідності; закріплення відносин між органами управління АТ у статуті; впровадження загальновизнаних цивілізованих, доброчесних норм ділових відносин у процесі здійснення корпоративного управління. У звязку з тим, що на сьогодні в Україні констатується низька корпоративна культура, що породжує велику кількість корпоративних конфліктів [30], доцільним є здійснення законодавчого закріплення засад розмежування виняткової компетенції різних органів, при якому питання, віднесені до виняткової компетенції одного органу, не можуть бути вилучені для розгляду іншим органом, у тому числі загальними зборами акціонерів, але можуть розглядатися ним на вимогу цього органу або за поданням інших органів АТ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
