Проблема формування працелюбства в учнів початкових класів у вітчизняній педагогічній думці (друга половина XIX – початок XX століття) - Автореферат

Проблема формування працелюбства в учнів початкових класів у вітчизняній педагогічній думці (друга половина XIX - початок XX століття)Зміна виховних цілей і завдань на сучасному етапі розвитку українського шкільництва висуває на перший план проблему формування у дітей та молоді такої особистісної якості, як працелюбство, що знаходить вияв у любові й звичці до праці, сумлінному, старанному і своєчасному виконанні трудових дій без примусу, зацікавленості у досягненні позитивних результатів й слугує дієвим засобом не тільки життєзабезпечення людини, але і її духовної самореалізації. Працелюбство є основою фізичного й інтелектуального розвитку; закладає підвалини для формування умінь і навичок трудових дій, творчих здібностей, морально-ціннісного ставлення до праці; сприяє самовираженню й самоствердженню особистості (В. Реалізація вказаних завдань ініціює необхідність перегляду й вдумливого осмислення минулого та його обєктивної оцінки, ґрунтовного вивчення історичного досвіду попередніх поколінь стосовно методів, засобів, шляхів формування працелюбства в учнів початкової ланки освіти відповідно до сучасних соціально-економічних умов та державотворчих процесів. Аналіз її наукової розробки засвідчив, що працелюбство, як морально-особистісна категорія розглядається дослідниками в таких аспектах: - філософські підвалини дефініції «працелюбство» знайшли обґрунтування в працях М. Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів досліджуваного періоду на суть дефініції «працелюбство» як основи для формування людської гідності, умови пошуку свого покликання для досягнення щастя, фундаменту розумового й фізичного виховання, найкращої риси моральності, що знаходить вияв у інтересі та повазі до праці, виконанні трудових дій без примусу, вмінні доводити розпочату справу до кінця, здатності долати труднощі, зберігати високу працездатність, що супроводжується «натхненням і очікуванням радості й насолоди від здобутих результатів»; узагальнено запропоновані в педагогічній теорії способи формування працелюбства в умовах школи і сімї (особистий приклад батьків, звернення до джерел народної педагогіки, раннє включення дитини в різні види трудової діяльності, використання потужного виховного арсеналу навчальної праці, організація трудового навчання тощо); визначено етапи та адекватні їм провідні тенденції розвитку проблеми формування працелюбства в учнів початкових класів у педагогічній теорії досліджуваного періоду: I етап (60-ті - перша половина 90-х років XIX ст.) - етап цілеспрямованого звернення до виховних можливостей навчальної праці з метою формування працелюбства у школярів в умовах інтенсивної розбудови мережі закладів початкової освіти; II етап (друга половина 90-х років XIX ст.У першому розділі «Теоретичні питання формування працелюбства в учнів початкових класів у вітчизняній педагогічній думці (друга половина XIX - початок ХХ століття)» проаналізовано витоки становлення й розвитку ідеї формування працелюбства у школярів; систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів досліджуваного періоду на суть, шляхи та способи формування працелюбства; визначено етапи та адекватні їм тенденції розвитку проблеми формування працелюбства в учнів початкових шкіл у педагогічній теорії досліджуваного періоду. У дисертації на основі всебічного й ґрунтовного аналізу та узагальнення конкретних історико-педагогічних джерел доведено, що витоки ідеї формування працелюбства сягають часів античності, де активізувалися питання виховання в дітей любові й звички до праці як вагомого чинника становлення особистості (Піфагор, Демокріт, Сократ, Арістотель, Цицерон, Квінтіліан). Кершенштейнер), учені, педагоги, науковці розглядали інтерес як базову якість особистості, інтегровану властивість, яка знаходить вияв у розумінні важливості й суспільної цінності праці, звичці до трудових зусиль, старанності, дбайливості, сумлінності, відповідальності, самостійності трудових дій без примусу тощо. Русова), що знаходить вияв у інтересі та повазі до праці, виконанні трудових дій без примусу, вмінні доводити розпочату справу до кінця, здатності долати труднощі, зберігати високу працездатність, що супроводжується «натхненням і очікуванням радості й насолоди від здобутих результатів». Вищезазначене дало підстави стверджувати, що в досліджуваний період проблема формування працелюбства в учнів початкової школи наповнилася новим змістом, що зумовлювалося, по-перше, низкою соціально-економічних й суспільно-політичних реформ 60-х років XIX ст., які спричинили суттєві зрушення в освітній сфері; по-друге - прийняттям «Положення про народні училища», яке витримало дві редакції (1864, 1874 рр.

Основний зміст дисертації