Звернення до історії педагогічної думки, вивчення та творче переосмислення тих ідей, що спонукають до ґрунтовних змін в освіті й вихованні молоді. Напрямки та етапи формування особистості молодшого школяра, підходи до розв"язання даної проблеми.
Аннотация к работе
Вісник Житомирського державного університету. (Житомирський державний університет імені Івана Франка)У статті розглядається проблема формування особистості молодшого школяра в історико-педагогічному контексті, яка набуває особливої актуальності у звязку з необхідністю відродження духовності українського народу. У словниках знаходимо такі визначення поняття "особистість": "особистість (лат. personality) - характеристика образу мислення, почуттів і поведінки окремого індивіда…" [1]; "особистість, особа - у широкому розумінні - конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей…" [2]. Сухомлинської та інших педагогів про те, що в сучасних умовах серед дітей і молоді спостерігається зниження рівня духовності, що пояснюється, з одного боку, кризовими тенденціями в суспільстві, а з іншого - несформованістю в молоді ціннісного ставлення до освіти та власного інтелектуального розвитку [3: 14; 4: 91]. Проблема формування особистості молодшого школяра набуває особливої актуальності, оскільки саме навчальна ланка соціалізації особистості, на якій закладаються основні її якості, є найбільш важливою. Ось декілька порад дітям, що можна вважати важливими і для формування особистості молодшого школяра: "Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів", "У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте", "Остерігайтеся брехні і пияцтва, бо в ньому душа погибає і тіло", "Куди не підете, де не спинитесь, напійте, нагодуйте хоч одного кого-небудь; найбільше ж шануйте гостя", "Хворого навістіть… і людини не проминіть, не привітавши, добре слово скажіть їй", "А якщо вмієте щось, то не забувайте того доброго, а чого не вмієте, то того навчайтеся", "А лінощі - мати всьому: що людина вміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться; поступаючи добре, не смійте лінитися ні на що добре", "Страх перед Богом вважайте вищим за все" [З літопису за Лаврентіївським списком, Т.