Проблема фікційності художнього світу в англомовному та українському літературознавстві - Автореферат

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОфіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Удалов Віктор Лазарович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра славістики, завідувач. кандидат філологічних наук, доцент Лановик Маряна Богданівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра історії української літератури, доцент. Захист відбудеться 17 січня 2003 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Екскурс в історію українських та російських термінологічних еквівалентів “fiction” знайомить з плідним науковим досвідом східнословянської філологічної традиції, сприяє поглибленню осмислення таких категорій, як “художність”, “поетична фікція”, “вимисел”, “художня умовність”. Термінологічний апарат новітніх літературознавчих розвідок, що вийшли друком протягом останнього десятиліття, засвідчує, що “фікційність”, яке має в українській терміносистемі відповідники “художня умовність”, “художність”, акцентує увагу не стільки на кореляції створеного образу та обєктивної реальності, скільки на механізмах і сфері творення мистецького світу.Різні етимологічні витоки тих лексем і словосполук, котрі згодом живили концепції та пропозиції культурно-освітніх діячів, що жили і творили в західноєвропейському, східнословянському та американському світах, все більше нарощували і поглиблювали невідповідності в поняттєво-термінологічному апараті англомовного “literary criticism” і “вітчизняного” (у нашому випадку російського та українського) літературознавства навіть у традиційних варіантах аристотелівсько-позитивістської терміносистеми. Для досягнення цієї мети ставилися і розвязувалися такі конкретні завдання: - обстежити різнотипні українські, російські, англомовні словники, довідкові літературознавчі видання і встановити частотність вживання слів і словосполучень fiction/фікція; fictional world/художній світ; fiction/вимисел; систематизувати основні тенденції розкриття в англомовних теоретичних працях концептів fiction, nonfiction, fiction and truth, make-believe fiction; fiction and probability; За нашими спостереженнями, його складають: творчість, художня література, белетристика, література вимислу, проза, художній твір, усна чи письмова розповідь, роман, повість, образ, вимисел, домисел, вигадка, підробка, фальшивка, обман, літературна неправда, обєкт, уява, фантазія, припущення, вигадана ідея, художній світ, фікційний світ, художність, умовність і т.д. “Контексти” “fiction”, “fictional”, “fictionality”, “fictive” в опозиції до “truth”, “truthfulness” i “verisimilitude”, в якому дисертантка розширює контексти та похідні утворення “fiction”, творячи мовно-мовленнєву картину другого (щодо реальності) світу (fictional world). 2.“Fiction”, звична лексема для західного культурного ареалу, в росіян та українців, як правило, вживається з негативною конотацією - як фікція (щось неіснуюче), або фіктивне (недостовірне). Натомість широко розповсюджена тут лексема “художність” давно втратила свою етимологічну прозорість (церковнословянізм), ставши звичним кліше. Англо-американські теоретики “фікційності” людських творчих утворень довели багатоопосередкований зв?язок “fiction” і “truth”, показавши, що навіть в найфантастичніших витворах уяви завжди можуть траплятися достовірні, правдоподібні (навіть документально підтверджені) елементи. Тому “фікційність” (вигаданість) світу, створеного уявою митця, часто передається в російськомовному світі лексемами “кажимость”, “условность”. Фікційність “художнього/мистецького світу” акцентує увагу інтерпретаторів і дослідників не на репрезентативності його образного явища стосовно об?єктивної реальності, а - на механізмах і сфері творення (творча уява, мовлена і явлена в слові, в тексті).

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Семантичне поле „fiction” в літературознавчих текстах // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. - Тернопіль, 2001. - Вип.ІХ. - С. 32-36.

2. Історико-функціональний аналіз становлення концепту „fiction” та його термінологічне вираження (український досвід) // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. - Івано-Франківськ, 2001. - Вип.VI. - С. 53-62.

3. Художній світ і художня правда. Fiction and Truth в українській та англійській терміносистемах. - Тернопіль: Лілея, 2002. - 104 с.

4. Художність - Fiction - художній світ у системі літературознавчих понять // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. - Тернопіль, 2002. - Вип.ХІ. - С. 5-13.

5. Функціонування терміна „fiction” в українських літературознавчих текстах // Сучасний погляд на літературу. Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова. Науковий збірник. - К., 2002. - Вип. VIII. - С. 92-110.

6. Художній світ письменника: поняття, терміни і літературознавчі версії. - Тернопіль: Вид-во Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя, 2002. - 63 с.

7. Художній світ і правда // Матеріали пятої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. Секція: Гуманітарні науки. - Тернопіль, 2001. - С. 168.

8. Концепт „вимислу” (Fiction) у літературознавстві // Матеріали шостої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. Секція: Гуманітарні науки. - Тернопіль, 2002. - С. 167.

Размещено на .ru