Проблема ґендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ сторіччя - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаНауковий консультант: доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Пашук Андрій Іванович Сковороди НАН України Хамітов Назіп Віленович доктор філософських наук, професор кафедри політичних наук та філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України Кашуба Марія Василівна доктор філософських наук, професор кафедри філософії науки та культури Центру гуманітарної освіти НАН України Савельєва Марина Юріївна Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 19 жовтня 2006 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Аналіз історико-філософської літератури й дисертаційних досліджень дає змогу констатувати, що проблема ґендеру у філософії другої половини ХХ ст. не була предметом вивчення й окремого аналізу, який передбачав би цілісну характеристику її філософських, епістемологічних, методологічних засад, філософсько-наукових чинників її постановки та розвязання на різних етапах пізньомодерністського та постмодерністського знання, досліджував особливості розвитку проблематизації в американському, західноєвропейському та вітчизняному контекстах та виявляв їх спільні та відмінні тенденції. Мета дослідження - здійснити історико-філософський аналіз процесу постановки та розвязання проблеми ґендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ ст.; виявити ґенезу, сутність, провідні світоглядові та наукові тенденції, епістемологічні етапи розвитку проблематизації ґендеру в зарубіжній та вітчизняній дискурсивній практиці досліджуваного періоду. ХХ ст.; виявити епістемологічні відмінності проблематизації ґендеру у порівнянні з попереднім етапом розвитку пізнання; розглянути вплив постмодерністської (неораціоналістської) методологічної площини на вирішення проблем міждисциплінарного наукового знання про ґендер. Розглянути особливості загальної постановки проблеми ґендеру в американському соціально-філософському дискурсі; розкрити проблему соціокультурні обмеження способів субєктивації та ґендерних ролей; проблему марґіналістської субєктивності та концепцію перформенсу ґендеру. Логіко-системний підхід дозволив вивчити проблематизацію ґендеру у єдності трьох складових частин: формальної, що передбачає всебічний аналіз теоретичних, епістемологічних, методологічних аспектів проблеми ґендеру; історичної, що визначає специфіку розвитку усього філософського проблематологічного поля впродовж другої половини ХХ ст. та вказує на взаємозвязок з процесами розвитку соціокультури; критичної, спрямованої на порівняльний аналіз проблематизації та доцільності використання тих чи інших методологічних підходів у постановці та розвязанні проблеми ґендеру.У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його хронологічні межі, аргументовано її актуальність та доцільність, визначено обєкт, предмет, мету, завдання, концепцію, методологію, методи та джерельну базу дослідження; розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, відображено апробацію та впровадження результатів дослідження, вказано особистий внесок. ХХ ст.) шляхом ретроспективного логіко-системного аналізу обґрунтовано теоретико-пізнавальні рефлексії над проблемою соціокультурної асиметрії статі та етапи розвитку ґендерної концепції; розглянуто сутність розвязання проблеми в екзистенціалістській філософії С. Бовуар, вплив її концепції на подальші дослідження; здійснено критичний аналіз вирішення проблеми в руслі феміністського теоретизування; зясовані загальні епістемологічні тенденції розвитку проблематизації ґендеру. Дослідники ґендеру слідом за ним прагнутимуть визначити умови, за яких ґендерна субєктивність, субєктність та субєктивація ставали проблемами в якийсь конкретний спосіб та в певні історичні епохи. Фуко дозволив дослідникам здійснити проблематизацію у різноманітних звязках: ґендер як субєктивність, як символічний образ, як мисленнєвий конструкт, або ґендер і релігія, ґендер і наука тощо.Проблема соціокультурної асиметрії ґендеру мала своє епохальне соціально-історичне підґрунтя, тісно повязане з ідеєю та практикою емансипації. Подальшим вектором змін, який обумовила пізнавальна ситуація культури пізньої модерності було епістемологічне "зміщення" проблеми за межі філософського дискурсу у структурно-конструктивістську площину.

Основний зміст дисертації