Особливості процесу формування системи безпеки регіону Перської затоки на теоретико-концептуальному, доктринальному та практико-політичному рівнях та у військово-політичній та політико-дипломатичній сферах. Прогноз розвитку дестабілізуючих тенденцій.
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукРобота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: ПЕРЕПЕЛИЦЯ Григорій Миколайович, доктор політичних наук, доцент, Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділом. Офіційні опоненти: ГОНЧАР Борис Михайлович, доктор історичних наук, професор, Київський університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн. Захист відбудеться "24" листопада 1999 року о 14-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, м.Розвиток нових тенденцій в сфері безпеки в цьому регіоні та її вплив на ситуацію на Близькому Сході, а також на загальний стан міжнародних відносин є однією з найважливіших міжнародних проблем, дослідження якої має до того ж безперечний інтерес для політичної практики України. Необхідність чітко сформулювати сучасну концепцію забезпечення безпеки, що відповідає національним інтересам української держави, пояснює важливість та пріоритетність вивчення досвіду вирішення цих проблем як на національному рівні (аналіз та використання досвіду окремих країн), так і на рівні регіональному та глобальному. Напруженість у Перській затоці торкається національних інтересів України, адже сучасна архітектоніка її геополітичної орієнтації базується на принципі багатовекторності, одним з пріоритетів якої є розвиток відносин з країнами цього регіону. Тематика дисертаційної роботи є складовою частиною комплексної програми науково-дослідних робіт Київського університету імені Тараса Шевченка "Розбудова державності України" та Інституту міжнародних відносин Київського університету "Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови української держави." Дослідження виконано згідно з науковою темою кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського університету "Зовнішньополітична стратегія України в контексті розбудови нової європейської архітектури". Мета дисертаційного дослідження полягає в розкритті політичних та військово-політичних аспектів розвитку ситуації у сфері безпеки в Перській затоці в період 70-х - 90-х років та аналізі впливу цієї ситуації на загальний стан міжнародних відносин; визначенні принципів досягнення, місця і ролі безпеки Перської затоки в системі міжнародних відносин.збірники виступів, статті, книги та мемуари політичних діячів, які виконували чи виконують функцію теоретиків та ідеологів при формулюванні основ політики їх країн з проблеми безпеки Перської затоки - політичних діячів країн-членів РСАДПЗ, Ірану, зокрема Р. В 70-ті роки підтримували політику "двосторонньої опори" на Іран та Саудівську Аравію в забезпеченні регіональної безпеки, не виключаючи можливість збройного втручання у Затоці в разі "загрози придушення індустріального світу", в 90-ті - критикували політику "подвійного стримування" Ірану та Іраку як невдалу спробу встановлення балансу сил. Після війни в Перській затоці зявилася велика кількість літератури з проблеми розвитку міжнародних відносин в регіоні. Перший напрям, що можна позначити як "мінімалістський", підкреслює необхідність для Японії скоротити свою участь у зусиллях по забезпеченню безпеки Перської затоки, дистанціюватися від політики США в регіоні, акцентує увагу на особливостях політики Японії в регіоні як азійської держави, її економічної залежності від нафти Затоки. Відносно кризи в Перській затоці слід зазначити декілька досліджень, зокрема доктора Фуазі Закарія "Арабська культура та криза в Перській затоці", в якій він аналізує міжарабські відносини в період кризи.Розглядаючи Перську затоку як самостійний регіон, а також як субрегіон близькосхідної регіональної системи та структурну частку системи міжнародної, автор запроваджує власну класифікацію загроз його безпеці. Аналіз сучасного стану міжнародних відносин у Перській затоці, дослідження факторів дестабілізації дає можливість зробити висновок, що проблема безпеки Затоки в майбутньому буде залишатися важливим негативним чинником як на регіональному, так і на глобальному рівні. Проблема безпеки Перської затоки, враховуючи своєрідність економічної та соціально-політичної ситуації в регіоні, не може бути відокремлена від глобальних процесів, що визначають специфіку міжнародно-політичного клімату на межі двох тисячоліть. Головним напрямом діяльності щодо підтримання миру й стабільності в регіоні Перської затоки та нейтралізації як внутрішніх, так і зовнішніх загроз повинна стати розробка політичних механізмів забезпечення безпеки. безпека перська затока Країни, що входять до даного регіону, можуть спільно протистояти загрозі безпеці шляхом налагодження між собою таких відносин, що передбачали б як двосторонні, так
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
