Переклад художнього тексту як особливий вид лінгвістичної та мовознавчої діяльності. Головні засоби досягнення адекватного перекладу, основні форми трансформацій. Особливості перекладу ліричних творів, фразеологічних одиниць та їх метафоричних елементів.
Аннотация к работе
Одеське територіальне відділення малої академії наук України Комінтернівського району секція філології Проблема адекватного перекладу. Переклад фразеологічних одиниць Автор: Лісіна Злата Валеріївна учениця 10 класу Кремидівської ЗОШ І-ІІІ ст. Науковий керівник: Вюн Юлія Олександрівна Одеса 2011 Зміст І. Вступ. ІІ. Переклад художнього тексту, як особливий вид перекладацької діяльності. 1. Особливості перекладу фразеологічних одиниць. ІV. Висновки. V. Вступ Художній переклад - це різновид літературної творчості, внаслідок якої твір, існуючи в одній мові, «оживає», в іншій. Зважаючи на те, наскільки точно художній переклад відтворює оригінал, його називають «вільним», «переспівом», «наслідуванням». Більшість провідних перекладознавців ( А. Федоров, В. Россельс, С. Ковганюк, В. Коптілов та ін..) погоджуються з відомою думкою М. Рильського, що перекладацьке мистецтво становить одну з найпотужніших підойм у справі взаємоознайомлення народів та їх спілкування і визначають художній переклад як галузь знань, яка активно впливає на духовне життя суспільства, як найважливішу форму літературних та культурних зв’язків у сучасному світі, як провідний фактор літературного взаємопізнання. Перекладач, витворюючи синтетичний літературний образ, займається пошуком спільних комунікативних, жанрових, стильових категорій, які б забезпечували органічне поєднання культур у перекладі. Наприклад, Шекспірові сонети та пєси, написані досить складною англійською мовою, що пересічному, навіть англомовному, читачеві видається застарілою. Таким чином, перекладач у даному контексті насамперед стикається з такими питаннями: 1.Стилістика оригіналу та її передача мовою перекладу; 2.Пошук спільної площини сприймання власне змісту твору між мовою оригіналу і мовою перекладу. 3.Ціннісні установки оригіналу в контексті традиційних цінностей мови перекладу. ІІ. Можна навести приклад перекладу вірша Г. Гейне, який відповідає майже всім вимогам, але головна неточність - у відтворенні специфіки образу.