Ознайомлення з основами технології розробки високоефективного протирецидивного методу лікування пацієнтів з хронічним кандидозом порожнини рота. Дослідження та характеристика ефективності застосування біоспорину у складі комплексного лікування дітей.
Пробіотикотерапія хронічного кандидозу порожнини рота у дітей Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Під клінічним спостереженням знаходилась 41 дитина віком 13"15 років (19 хлопчиків, 22 дівчаток) з ХКПР. Місцеве лікування передбачало гігієнічну обробку слизової оболонки порожнини рота з використанням 0,1% розчину етонію 3-4 рази на день, через 30-40 хвилин після їжі. До складу комплексного лікування включали пробіотик, що містить B. subtilis і B. licheniformis (Біоспорин), курсом 7-10 днів, залежно від важкості захворювання. На тлі застосування препарату відбулося відновленням мікроекології порожнини рота за рахунок зменшення частоти виявлення умовно"патогенних бактерій - традиційних асоціантів грибів роду Candida та відновлення Str. salivarius.Зростання питомої ваги важких атипових клінічних форм уражень з ризиком дисемінації кандидозу, резистентність збудників до традиційної терапії обумовлю ють актуальність подальшого вивчення головних патоге нетичних механізмів виникнення захворювання та необхідність створення ефективних методів профілактики і протирецидивної терапії [4-6]. У формуванні кандидозу порожнини рота суттєва роль належить порушенню мікроекології порожнини рота різного ступеня (формуванню дисбіозу). Особливістю функціонування мікроекологічних асоціацій, до складу яких входять гриби роду Candida, є формування синергічних взаємозвязків, що підвищують спільну здатність асоціацій протистояти лікуванню та відтворюватись після завершення терапії. Вирішальними факторами при диференційній діагностиці кандидозу від кандидоносійства вважали: наявність характерних клінічних ознак захворювання; виявлення у цитологічних препаратах ознак інвазивності; діагностування культуральними методами значної (понад 3 lg КУО/мл) кількості колоній грибів роду Candida на слизовій оболонці порожнини рота і кишечнику (у динаміці спостереження). На підставі сучасних уявлень про патогенетичні механізми розвитку ХКПР, виділили такі головні напрямки терапії захворювання: ерадикація грибів роду Candida з поверхні СОПР та інших можливих ділянок ураження; зменшення ролі мікотичної сенсибілізації; подолання неадекватного стереотипу імунної відповіді; відновлення нормального мікробіоценозу СОПР і кишечнику; корекція метаболічних порушень; усунення чи зменшення впливу несприятливих факторів і нормалізація порушень гомеостазу, які сприяють розвитку захворювання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
