Дослідження форм українського кличного відмінка у порівнянні з вокативами, що збереглися в інших мовах індоєвропейської мовної сім"ї. Визначення взаємозв"язку українських граматичних форм та виняткове багатство форм українського кличного відмінка.
Вінницький національний технічний університетДля прикладу, якщо у російській мові каменем спотикання стають запозичені зі старословянської і дбайливо збережені дієприкметникові утворення, то українська вимагає особливого напруження навіть від росіян при засвоєнні відміни наших числівників, а найбільше - форм українського кличного відмінку. Найбільш наполегливо така установка спостерігається серед дослідників, у рідних мовах яких цей відмінок або вже безнадійно втратився, або залишається в якості рудиментарного. Ми ж в рамках нашого дослідження хочемо звернути увагу на гідну подиву «живучість» нашого називного відмінку, коріння якого сягає в глибину тисячоліть, що ставить перед нами святе завдання дбайливо зберігати це надбання рідної мови і передавати його наступним поколінням. Адже в численних існуючих дослідженнях, див. для прикладу [7], основна увага приділялася детальному опису і нормалізації форм нашого кличного відмінка без належного відзначення історичної спадковості його форм у процесі розвитку індоєвропейських мов. Разом з тим повсюдне вживання цих форм та їх запозичення сусідами свідчить про наявну потребу в окремих формах звертання і актуалізує наш обовязок зберегти одвічну категорію кличного відмінка в усіх наявних його формах, що сягають глибокої і навіть доісторичної давнини.Цікавими можуть також стати в подальшому компаративні зіставлення зі звертаннями представників інших мовних сімей, адже вокатив наявний у грузинській, корейській, арабській та чуваській мовах, порівняння з якими може виявитися надзвичайно корисним для різноаспектного розуміння функціональності українського кличного відмінка. Адже широка потенційна вживаність навіть широкого спектру загальних назв (аж до банального дуб - дубе, швабра - швабро) надає нашій мові додаткового потенціалу виразності. Разом з тим, будь-яка мова у повсякденному вжитку відзначається тенденцією до спрощення та уніфікації форм і у фамільярному вживанні буде спостерігатися тенденція до витіснення нашого вокатива називним відмінком (а російський варіант нового розмовного ми вже міцно запозичили).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
