Проблема необхідності сучасного переосмислення всезагального соціальних законів та пов’язаного з ними суспільно-політичного і моральнісно-правового законодавства, дослідження і формулювання яких значно інтенсифікувалося у західноєвропейській філософії.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»У розумінні філософа, то була епоха, коли «кожна людина мала право на все» й у звязку з цим існувала постійна загроза «війни всіх проти всіх», де «людина людині вовк». Тут має місце вчення про те, наскільки спроможна стати «людина людині Богом», як «маса» людей природного стану перетворюється на «народ» і на «громадянське суспільство», якою має бути могутня (перш за все - монархічна) держава, що здатна гарантовано зліквідувати антагонізми між людьми, які не знали до цього над собою жодного верховного правління. В «Богословсько-політичному трактаті» (1674) нідерландський мислитель пояснює, що в абсолютному вимірі слово «закон» означає «розпорядження», яке змушує людей діяти «одним і тим же самим певним і відомим способом» та поділяє соціальні закони на «божественні» (що зумовлені «природною необхідністю») і «людські» (що є «волевиявленнями людей»). «Людський» же закон (його «вдаліше» називати «правом») є такою «настановою», згідно з якою людина визначається лише для певного існування та певної діяльності. Монтескє, «Закони у найширшому розумінні цього слова суть необхідні відношення, що випливають з природи речей; ... все що існує, має свої закони: вони є і у Божества, і у світі матеріального, і в істот надлюдського розуму, і у тварин, і у людей» [6, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
