Версії щодо місця проживання родини поета Михайла Петренка у Слов"янську на основі документів Генерального межування Ізюмського повіту, законодавства, що діяло на той час, та соціального стану місцевого населення. Проблема документального підтвердження.
Ключові слова: поет Михайло Петренко; Словянськ; хутір Торецький; хутір Бакай; Бакайська пустош. Батько Поета, якщо він був дворянин, не міг купити або одержати земельну ділянку та заснувати хутір Торецький на лівому березі річки Бакай ні 1809 року (версія Корнієнко Н. М.), ні 1815 (версія Абрамова А. І.). Казенні селяни, що мешкали в місті, для забезпечення свого існування, освоєння земель та поповнення державної скарбниці отримували земельні наділи з казенних земель ближніх слобод та хуторів за межами міста. Вони та казенні селяни, що мешкали в Словянську й навколишніх казенних хуторах (Черкаському, Хрестищі), хуторах по яру Мазана та Бакай і мали земельні наділи в межах Бакайської пустоші. Казенний селянин Микола Гаврилович Петренко жив собі в хуторі Бакай, займався землеробством, гадки не маючи, що колись його будуть вважати дворянином та батьком поета Михайла Петренка.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
