Дослідження сутності потенційних прав спадкоємців на спадщину, а також зв’язаності осіб із самим об’єктом спадкового наступництва - спадщиною. Аналізується поняття "лежача спадщина" як категорії, що забезпечує усунення проблеми відсутності власника.
Марія Бондарєва, канд. юрид. наук, доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури Київського національного університету імені Тараса ШевченкаСтатья посвящена исследованию проблемы наличия потенциальных прав на наследство, а также связанности лиц, наделенных потенциальными правами на наследство с самим объектом наследственного правоприемства - наследством. Метою статті є аналіз питання про наявність і характер специфічного нерозривного зв’язку, що виникає разом зі спадковим правовідношенням між субєктами права, а також субєктом права і обєктом його прав у період до прийняття спадщини спадкоємцями. В основі звязаності спадкоємців потенційними правами на спадщину знаходиться, як видається, виникнення належності спадщини спадкоємцю як результат юридично формалізованої процедури переходу її від спадкодавця до спадкоємця. Указане свідчить про невизначеність, потенційність належності такого права спадкоємцеві до закінчення строку на прийняття спадщини, а якщо йдеться про майно, права на яке потребують обовязкової державної реєстрації, - до реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки перехід прав та обовязків спадкодавця (спадщини) здійснюється в межах правовідношення, яке ми визначили як спадкове, то етапність трансформації цього правовідношення спостерігається доволі чітко, забезпечується поведінкою управомочених осіб - спадкоємців, завершується з остаточним переходом прав та обовязків померлого до правонаступників (у контексті дослідження - з оформленням спадкових прав спадкоємців, до яких привязується, наприклад, перехід до них у повному обсязі права власності на нерухоме майно й оформлення прав на нього в установленому законом порядку).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
