Дослідження літературного походження пісні "Пливе кача по Тисині", яка стала реквіємом-прощанням з невинно убієнними активістами Євромайдану. Виявлення народнопоетичних варіантів пісні та їх локалізації. Порівняльний аналіз музичних обробок цього твору.
Фа гіпотези, ук кти, пошСтаття стосується пісні «Пливе кача по Тисині», яка стала реквіємом-прощанням за загиблими майданівцями «Небесної сотні». Якщо додати, що пісня звучала у блискучому виконанні «Піккардійської терції», вражаючи слухачів сильним смисловим та емоційним навантаженням, вона не залишила байдужим жодного українця. Його збірка поезій «Квіти терньом», що вийшла друком у 1923році, була першою в краї книгою світського автора, написаною українською літературною мовою, а інша - «Шляхом терновим», 1924 року видан-ня - першою книгою, опублікованою українським фонетичним правописом. Любов до рідної землі, тривога за її окупацію іноземцями, туга матерів за синами, що кладуть голови на чужині, - такими мотивами пройня-василь СОКІЛ тий вірш «Плавле кача по тисині», який подаю за сучасною збіркою його творів, оскільки першодруку у львівських бібліотеках не виявив: Плавле кача по тисині; «Мамко моя, не лай нині, Залаєш ми в злу годину, Сам не знаю, де погину». лає мати сина, лає, Син додому не вертає… Серед поля, на долині лягло серце у тернині! За сюжетним малюнком, стилістикою вірш близький до народного твору, адже йдеться про прощання рекрута з матірю, віру в силу материнського про-кляття, як наслідок - загибель на чужині («лягло серце у тернині»).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
