Аналіз використання празьких грошів на території України на основі археологічних джерел і історичних пам"яток. Дослідження скарбів, що характеризують стан грошового господарства. Встановлення вагових параметрів для різних зливків післямонґольського часу.
Про грошовий обіг на Галицько-Волинських землях у першій половині XIV ст. гроші археологічний скарб злитокІ хоча в історіографії не існує одностайної думки щодо хронології та особливостей надходження їх на територію Східної Європи, частина дослідників погоджується з тим, що на західноукраїнських землях празькі гроші зявились вже на початку XIV ст. Для першої половини XIV ст., для князівств Галичини й Волині, саме чеське срібло у вигляді монети (празького гроша) видавалося найбільш доступним і реальним джерелом для виробництва власних гривень - основного джерела ординського виходу. Празький гріш міг потрапляти в Галицько-Волинську Русь із будь-якої європейської держави, де використовувалася чеська монета, але насамперед із польських земель, де він зявився вже в перших десятиліттях XIV ст. Відсутність згадок про монети Карла І серед надісланих до Археологічної комісії 150 празьких грошів Вацлава ІІ та Яна І Люксембурзького дає підстави датувати скарб не пізніше 1340-х рр. Значна різниця у зафіксованій вазі двох зливків може бути повязана з переливом різних за якістю груп монет (наприклад різночасових празьких грошів Вацлава ІІ з пробою 930/1000 і вагою 3,77-3,86 г. та останніх - Яна І Люксембурзького з пробою 868-880/1000 і вагою 3,50-3,55 г., денаріїв чи диргемів), або ж різним територіальним походженням зливків.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
