Наукові дефініції та постійні ознаки дискурсу, його мовні та комунікативно-прагматичні характеристики. Основні види та функції соціальних інститутів. Вплив обумовлених ідеологією ментальних схем на вербальну поведінку суб’єктів політичного спілкування.
ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»Отже, на початку XXI століття лінгвістика постає як розвинута наука з багатою історією, розгалуженою системою внутрішніх і зовнішніх звязків, окресленими предметом і обєктом досліджень. Ця сфера дослідження носить яскраво виражений міждисциплінарний характер: в ній інтегруються досягнення соціолінгвістики, лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики, наративного аналізу, стилістики і риторики [12: 14]. Однією із найбільш плідних дослідницьких парадигм в політичній лінгвістиці є когнітивний підхід, який дозволяє перейти від опису одиниць та структур дискурсу до моделювання структур свідомості учасників політичної комунікації (Quasthoff 1989; Fowler 1991; Gee 1996; van Dijk 1997; Баранов 1990; Баранов, Караулов 1991; Лассан 1995; Чабан 1997; Ильин 1997). Усі трактування дискурсу одночасно містять два компоненти: 1) динамічний процес мовленнєвої діяльності, здійсненої в соціальному контексті, і 2) результат цієї діяльності переважно у формі тексту. Таким чином, у всіх наукових дефініціях постійними ознаками дискурсу є: 1) розуміння його як мовлення, яке спричиняється під час комунікації, 2) співвідношення з субєктом, 3) обов’язкове включення в комунікативну діяльність, крім вербальної складової, ще й контексту у формі знань про світ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
