Прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера" - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА Прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» Вступ Великий англійський сатирик Джонатан Свіфт одна з найскладніших постатей в історії світової літератури. Життя і творчість письменника були настільки неоднозначними, що в працях та статтях свіфтознавців ще й досі існують різні, а деколи полярні точки зору на його творчий спадок. Зіставляючи їх між собою, можна окреслити коло «свіфтівських парадоксів» і проблем, довкола яких розгоралися гарячі суперечки: політичне обличчя Свіфта, співіснування в ньому політика і митця (деякі літературознавці не вважали його твори художніми, визначаючи їх тільки як політичні виступи); якому століттю належить думка Свіфта; чи є його твори просвітницькими; нарешті, чим є сатира письменника - насмішкою над людською природою і розумом чи гуманістичними творами, спрямованими на «виправлення людства, і звідси, ким є Свіфт - великим гуманістом чи людиноненависником. Критики звертали увагу на творчість Дж. Свіфта вже починаючи з др. полов ХУІІІ ст. Величезний літературний спадок Д. Свіфта, його прозові і віршовані сатири, памфлети, проповіді, відкриті листи, трактати з питань церковної політики, журнальні огляди внутрішнього і міжнародного життя країни і т.д., становить і нині велику цінність для істориків Великобританії. Крім істориків, творчість Світа цікава для філософів, адже в його творах вони знаходять відповіді на важливі питання доби, зокрема про «природну людину», роль науки в прогресі суспільства і моральному розвиткові людства, сенс буття людини, саморозкриття особистості. Важливим для розуміння особи митця і його творчих концепцій стали багатьох інших літературознавців, Після першої монографії, якого стала видана 1891 р. у Петербурзі книжка В. Яковенка, залягла майже тридцятирічна пауза, але згодом з’явилися цінні та фундаментальні дослідження М. Левідова, М. Заблубовського, О. Анікста, О. Дейча, В. Муравйова, Д. Урнова, Є. Брандіса, О. Веселовського, І. Дубашинського, М. Нерсесової, М. Розумовської та ін. Автор у своїх книгах розповідає про те, як виник задум сатиричного шедевру Світа, атмосферу містифікації і таємниці, які оточували публікацію твору, бурхливу реакцію сучасників, прослідковує внутрішню динаміку свіфтівської сатири, її стилістику. Значну цінність для з’ясування творчої манери сатирика, особливостей його світогляду та концепцій становлять дослідження Б. Бегака, Е. Брандіса, О. Веселовського, З. Гражданської, О. Дейча, А. Єлістратової, Б. Шалагінова, О. Штейна, С. Тураєва та ін. Окремі питання, важливі для розуміння творчої особистості, всіх її складностей і парадоксів, розглянуто у статтях С. Гречанюка («Світ: ерозія утопії чи віри в людину?»), Ю. Кагарлицького («Рабле, Свіфт, Вольтер», «Чи був Свіфт науковим фантастом?»), О. Ромма «Перевтілення» Джонатана Світа»), М. Соколянського «Парадокси Джонатана Свіфта») тощо, загальнотеоретичних працях Ю. Борєва, Ю. Віппера, І. Волкова. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань: - визначити на якому літературному та суспільно-історичному тлі, коли і як зародились сатиричні твори Дж. Свіфта; - конкретизувати роль традиції у формуванні особливостей творчого методу англійського сатирика; - висвітлити історію створення сатиричних творів Свіфта (памфлетів, статей) і роману «Мандри Гуллівера» як синтезотворчих шукань письменника; - з’ясувати жанрову природу роману Свіфта; - розкрити розмаїтість та оригінальність світоглядно-філософських і тематичних пошуків автора, що лягли в основу роману; - проаналізувати прийоми і засоби сатири, особливості побудови фантастичного світу «Мандрів Гуллівера»; - конкретизувати коло проблем, які стали об’єктом свіфтівської сатири; - визначити особливості втілення авторської позиції в сатиричному творі. «Він мав таланти Лукіана, Рабле та Сервантеса… Його розум служив благородним цілям…» 1.1 Парадокси життя та творчості Джонатана Свіфта Великий англійський сатирик Джонатан Світ є однією з найскладніших постатей в історії світової літератури. Джонатан Свіфт був англійцем, але мав тісні зв’язки з Ірландією. Свіфт мав вражаючу пам’ять і хист дотепника, які пізніше не соромився застосовувати проти видатних осіб (серед його жертв був, зокрема, Д. Дефо [91; 2]. «Війна всіх проти всіх», - так визначив людські стосунки у сучасному суспільстві видатний філософ ХУІІ ст. В.С. Муравйов порівняв цю книжку з шовковим шнурком, який султани посилали пашам, аби ті повісилися. Іди, мандрівнику, наслідуй, якщо можеш, ревного поборника мужньої свободи» 1.2 Основні віхи творчого шляху Джонатана Свіфта на тлі літературної доби Практично все, написане Джонатаном Свіфтом, має характер соціальної і політичної публіцистик і тісно пов’язане з реальним життям Англії першої половини ХУІІІ ст. Думка, сформульована у творі, ворожа духові догматизму та проникнута ідеями Просвітництва. На думку Б. Шалагінова, «в алегоричній формі тут показано християнське віровчення (кафтани) і три конфесії: католицизм(Пітер), поміркований протестантизм у дусі лютеран