Ефективність застосування методу "прилиття крові" від різного генетичного матеріалу для підвищення маси яєць та несучості курей. Удосконалення системи відтворення селекційного стада для підвищення генетичного прогресу при внутрішньолінійному розведенні.
При низкой оригинальности работы "Прийоми і методи поліпшення племінних і продуктивних якостей яєчних курей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Степаненко Іван Андрійович, Інститут птахівництва УААН, відділ селекції і генетики птиці, провідний науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, Національний аграрний університет, кафедра птахівництва, завідувач кандидат сільськогосподарських наук Патрєва Людмила Семенівна, Миколаївський державний аграрний університет, кафедра спеціальної зоотехнії, доцент Захист відбудеться „21 ”червня 2005 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.Для забезпечення товаровиробників харчових яєць України птицею власної селекції, яка відповідала б вимогам ринку в умовах жорсткої конкуренції, необхідно вдосконалювати наявний генетичний матеріал яєчних курей та створювати новий з залученням цінного світового генофонду шляхом використання високоефективних селекційних технологій. Фрунзе“ в 1999-2001рр. (договір №919 від 31.03.1999р.), затвердженої вченою радою Інституту птахівництва УААН 28.04.1999р., протокол №8 та “Вдосконалення ліній яєчних курей, що розводяться в племзаводі і створення на їх основі нового яєчного кросу“ в 2002-2004рр. (договір №2201 від 02.01.2002р.), затвердженої вченою радою Інституту птахівництва УААН 12.04.2002р., протокол №7 та "Плану селекційно-племінної роботи з яєчними курми у держплемзаводі ім. Для досягнення мети були поставлені такі задачі: - встановити ефективність застосування методу "прилиття крові" від різного генетичного матеріалу для підвищення маси яєць та несучості; Розроблено нові підходи застосування методу „прилиття крові” для прискореного підвищення маси яєць і несучості курей шляхом підбору поліпшуючого генетичного матеріалу, його схрещування з поліпшуваними лініями та використання напівкровних нащадків. В умовах України оцінено адаптивну здатність, продуктивні і відтворні якості прабатьківських і батьківських форм імпортного яєчного кросу „Хайсекс білий” та встановлено його позитивну реакцію на поліпшення умов утримання у вигляді швидкої компенсації росту, нарощування маси яєць і рівня яйцекладки, підвищену життєздатність батьківських форм кросу адаптованого в Україні прабатьківського стада.При варіантах підбору “кращих з кращими“ у 2000 році перевага груп з “прилиттям крові“ ліній 07, 12, 20 над чистолінійними ровесницями була вірогідна (Р<0,01) і становила для маси яєць в 30 тижнів 1,1-2,3 г, в 52 тижні - 1,2-2,4 г. Найбільший ефект за масою яєць (на 1,2-2,3 г) і несучістю (на 11 яєць) було одержано від “прилиття крові“ лінії Д (Р<0,01). При зворотних схрещуваннях півнів і курей з ? долею крові поліпшуючої лінії більший приріст маси яєць як в 30-тижневому, так і в 52-тижневому віці було одержано від лінії 5 ніж від лінії 6. Тип спарювання у нащадків Оцінено несучок, голів Вік знесення 1 яйця, днів Несучість модифікована, % Маса яєць, г. за 300 днів життя за 465 днів життя в 30 тижнів в 52 тижні Для ліній 4 і 6 коефіцієнти кореляції рангів були не стабільними за генераціями і коливались для показника несучості від 0,51 до 0,84 для лінії 6, для маси яєць від 0,56 до 0,73 для лінії 4.В кращих групах гібридів F1 підвищення маси яєць склало 2,1-2,4 г, несучості - 6-11 яєць. У гібридів F2, одержаних від зворотних схрещувань F1 на поліпшувану лінію, ефект за масою яєць був більший на 0,4-1,1 г при використанні напівкровних самців, а за несучістю на 2,2 яйця - напівкровних самок. Показники кореляцій між рангами самців, визначених на основі даних продуктивності напівсестер або дочок за початковий (40 тижнів) і повний період яйцекладки, в різних генераціях ліній були нестабільні, а саме: для показника несучості від 0,51 до 0,84, маси яєць від 0,56 до 0,73. Показник маси яєць у курей 26 тижневого віку доцільно використовувати як критерій відбору для прискорення нарощування маси яєць на початку яйцекладки, оскільки між масою яєць у 26 і 30-тижневому віці несучок виявлено високий корелятивний звязок (rf = 0,59 - 0,72 і rg = 0,81 - 0,91). При спрямованій селекції на підвищення маси і поліпшення якості яєць встановлено високу ефективність добору птиці за індексом форми яєць для його оптимізації.
Вывод
Ефективність застосування методу “прилиття крові“ для поліпшення господарсько-корисних ознак лінійної птиці. За результатами дослідження у 1999 році у птиці F1 вірогідне підвищення маси яєць на 0,7-1,3 г було тільки при використанні півнів лінії 12 (Р<0,01) (табл. 1).
1.Основні продуктивні якості курей F1 після прилиття крові
Тип спарювання >? Оцінено несучок Скоро-стиглість, днів Несучість, шт. Маса яєць, г M±m Збереженість, % днів обліку M±m у 30 тижнів У 52 тижні
У лінії 5, де в половину гнізд півні поліпшуючих ліній 07 і 20 були підібрані до курей з нейтральною і погіршуючою характеристикою їх батьків, ефекту не було. При варіантах підбору “кращих з кращими“ у 2000 році перевага груп з “прилиттям крові“ ліній 07, 12, 20 над чистолінійними ровесницями була вірогідна (Р<0,01) і становила для маси яєць в 30 тижнів 1,1-2,3 г, в 52 тижні - 1,2-2,4 г. Від лінії 36 ефекту по масі яєць не одержано. Найбільший ефект за масою яєць (на 1,2-2,3 г) і несучістю (на 11 яєць) було одержано від “прилиття крові“ лінії Д (Р<0,01). За збереженістю птиці вірогідної різниці не відмічено. Показники виводимості яєць у гібридів F1 були на 1,3-5,3% вищі після “прилиття крові“ від ліній 07 і 20.
При зворотних схрещуваннях півнів і курей з ? долею крові поліпшуючої лінії більший приріст маси яєць як в 30-тижневому, так і в 52-тижневому віці було одержано від лінії 5 ніж від лінії 6. Відповідно він становив - 1,7-2,5 г, 1,0-2,4 г (Р<0,01) і 0,8-1,6 г, 0,6-0,9 г (табл. 2).
2. Показники продуктивних якостей птиці при зворотних схрещуваннях F1 на поліпшувані лінії
Тип спарювання у нащадків Оцінено несучок, голів Вік знесення 1 яйця, днів Несучість модифікована, % Маса яєць, г. за 300 днів життя за 465 днів життя в 30 тижнів в 52 тижні
У групах з використанням напівкровних самців, маса яєць була вищою, ніж при використанні напівкровних самок. Перевага цих груп склала за масою яєць у віці несучок 30 тижнів 0,4 -0,8 г, у 52 тижні - 0,8 - 1,1 г. Вищий рівень несучості (на 3,2 - 4,1 яйця) одержано при використанні самок із ? крові ліній 07. В більшості випадків, як в F1 так і в F2,“прилиття крові“ від лінії 36 ефекту не дало, тобто різний генетичний матеріал при “прилитті крові“ давав різний ефект.
Рангова оцінка племінної цінності плідників з використанням даних напівсестер і дочок. При порівнянні рангів півнів з використанням даних напівсестер або дочок за початковий (до 40 тижнів) і весь період яйцекладки (65-66 тижнів) в двох суміжних генераціях виявлено відносно високу ступінь кореляції між рангами (табл. 3).
Для ліній 4 і 6 коефіцієнти кореляції рангів були не стабільними за генераціями і коливались для показника несучості від 0,51 до 0,84 для лінії 6, для маси яєць від 0,56 до 0,73 для лінії 4. Цей взаємозвязок в процесі селекції ліній треба контролювати, і якщо він низький, то включати в оцінку дані за обидва періоди яйцекладки.
Оскільки при відтворенні наступної генерації півнів від молодої птиці оцінку проводять за даними продуктивності їх напівсестер до 40-тижневого віку, важливо було простежити наскільки вона відображає цінність, визначену за якістю нащадків. При порівнянні рангів півнів за якістю напівсестер і дочок
3. Коефіцієнти кореляції між рангами самців, визначених за показниками напівсестер і дочок в різні періоди яйцекладки
Лінія Рік виводу нащадків Оцінено самців, гол. Коефіцієнти кореляції рангів за показниками: напівсестер Дочок несучість за 40 і 65-66 тижнів маса яєць у 30 і 52 тижні несучість за 40 і 65-66 тижнів маса яєць у 30 і 52 тижні
2002 139 0,51±0,06 0,81±0,03 - - встановлено низький рівень співпадання таких оцінок і значні відхилення коефіцієнтів кореляції за генераціями: від 0,18 до 0,32 за показниками несучості у лінії 6 та від 0,23 до 0,47 - за масою яєць у лінії 4 (табл. 4).
4. Коефіцієнти кореляції між рангами племінної цінності півнів за даними напівсестер і дочок
Лінія Рік виводу нащадків Оцінено самців, гол. Коефіцієнти кореляції несучість, шт. маса яєць, г за 40 тижнів життя за 65-66 тижнів життя у 30 тижнів у 52 тижні
Це свідчить про те, що оцінка племінної цінності півнів за показниками напівсестер мало відображає їх цінність за якістю нащадків.
При аналізі співпадання вищих рівнів племінної цінності (ранги 1 і 2) за показниками напівсестер і дочок встановлено, що серед півнів, які за масою яєць напівсестер мали ранг 1, поліпшувачів (рангів 1 і 2) за величиною цього показника у дочок було від 44,4 до 80%, а за несучістю дещо менше - від 37,5 до 67% (табл. 5).
Таких цінних півнів доцільно максимально використовувати або в кількох турах, або при підвищеному статевому співвідношенні, що легко зробити при штучному осіменінні птиці.
5. Рівень співпадання вищих рангів півнів за даними напівсестер і дочок
Лінія Рік виводу Ранг півня за напівсестрами Несучість за 40 тижнів Маса яєць в 30 тижнів оцінено півнів за напівсестрами з них при оцінці за якістю дочок оцінено півнів за напівсестрами з них при оцінці за якістю дочок ранг1 ранг 2 ранг1 ранг 2
голів % голів % голів % голів %
4 2000 1 19 5 26,4 6 31,6 6 1 16,7 2 33,3
2 11 1 9,1 1 9,1 25 6 24 2 8
2001 1 8 2 25 1 12,5 19 8 42,1 2 10,5
2 12 3 25 2 16,7 6 - - 1 16,7
5 2000 1 9 4 44,5 2 22,2 10 6 60 2 20
2 3 2 66,7 - - 6 2 33,3 - -
2001 1 16 6 37,5 1 6,3 26 10 36,5 5 19,2
2 10 3 30 1 10 7 1 14,3 1 14,3
6 2000 1 19 8 42,1 1 5,3 7 3 42,9 1 14,3
2 7 3 42,8 - - 5 - - - -
2001 1 56 13 23,2 12 21,4 36 14 38,9 2 5,5
2 9 1 11,1 4 44,5 14 6 42,8 1 7,2
В кожній лінії були виявлені півні, які стійко передавали свої поліпшуючі якості синам. Встановлено, що нащадків з високою масою яєць (ранги 1 і 2) частіше можна одержувати від спарювання півнів і курей з такими ж високими рангами їх батьків. Навіть при гетерогенному підборі самок до півнів-поліпшувачів ранги синів були не нижче третього, тобто з нейтральною характеристикою. Синів від таких півнів використовували в практичній селекції при поліпшенні ліній.
Спрямована селекція на підвищення маси і поліпшення якості яєць. Важливою характеристикою курей яєчної продуктивності є прискорене нарощування маси яєць в перші місяці яйцекладки. З метою пошуку нових критеріїв відбору кращих курей за цим показником було проведено оцінку ліній 4, 6, Д за масою яєць не тільки в 30-тижневому віці несучок, а й у 26-тижневому.
Коефіцієнти фенотипової кореляції між масою яєць в 26 і 30-тижневому віці несучок ліній 6 і Д породи леггорн були в межах 0,71-0,72, генотипової - значно вищі 0,90-0,91. У більш пізньостиглої птиці лінії 4 сірої каліфорнійської породи ці коефіцієнти були нижчі: rf = 0,59, rg = 0,81. Взаємозвязок маси яєць у курей несучок 26-ти тижневого віку із скоростиглістю був на рівні rf = 0,02…0,06, rg = 0,02...-0,10, а з несучістю rf= -0,03…0,03, rg = -0,29…-0,02, тобто практично відсутній. Відмічені високі коефіцієнти рангової кореляції півнів за масою яєць дочок у віці 26 і 30 тижнів (r = 0,991-0,999). Одержані дані свідчать, що показники маси яєць у 26-тижневому віці можна використовувати як критерій відбору птиці для підвищення маси яєць у перші місяці яйцекладки.
Оскільки, як відмічають ряд дослідників (Коваленко Г.Т.,1971, Хорунжий Н.В.,1986, Царенко П.П.,1988), від форми яєць залежить їх виводимість, а також рівень пошкодження на всіх етапах виробництва, зберігання і транспортування, нами була вивчена можливість оптимізації форми яєць шляхом спрямованого добору птиці за цією ознакою. Для цього була розроблена спеціальна технологія селекції, згідно з якою для кожної лінії в залежності від ступеня варіабельності індексу форми яєць спочатку визначали параметри відбору кращої птиці, потім здійснювали спрямований добір за вибраними параметрами і аналізували результати такої селекції.
При першій оцінці ліній за формою яєць в 2000 році у лінії 4 було виявлено біля 20% яєць округлої форми (індекс форми >80), а у лініях 5 і 6 до 13,7% продовгуватої форми (індекс форми <73). В подальшому в цих лініях вели спрямовану селекцію на зменшення яєць від вказаних вище відхилень. В результаті за 4 генерації селекції у лінії 4 кількість яєць округлої форми зменшилась в 3 рази, а продовгуватої форми у лініях 5 і 6 - в 1,5 рази (табл. 6). Різниця була вірогідна при Р <0,01.
Виключення з селекції несучок, які зносили яйця з дефектами шкаралупи і аномаліями форми, сприяло зменшенню кількості таких яєць у лінії 4 з 3,8 до 2,2% за 2 генерації селекції. Одержані дані свідчать, що методами спрямованого добору можна швидко підвищити вихід стандартних яєць.
6. Кількість яєць і несучок із нестандартною формою яєць за генераціями
Лінія Рік оцінки Оцінено яєць Оцінено несучок штук Середній індекс форми з них з індексом форми, % голів з них з індексом форми, %
80 80
4 2000 12094 77,3 2,6 20,0 2952 1,3 13,7
2001 12091 77,0 1,8 12,6 2914 0,9 9,0
2002 21615 76,4 2,2 8,8 3213 2,2 7,8
2003 12954 75,7 2,6 6,7 2936 1,8 6,5
5 2000 24890 75,2 13,3 4,6 2888 12,5 0,8
2001 19752 75,0 12,7 5,5 2514 10,3 1,1
2002 23347 75,2 9,1 3,7 4658 7,1 0,6
2003 3720 75,0 8,4 3,1 5636 8,2 0,7
6 2000 20474 74,9 13,7 2,9 3340 13,1 0,4
2001 32355 74,8 15,0 2,6 4087 13,6 0,7
2002 16095 74,9 11,0 2,0 4034 11,5 0,2
2003 21193 74,8 9,8 2,1 3322 9,3 0,5
Вдосконалення системи відтворення селекційного стада. З метою розробки системи відтворення ліній, яка б дозволяла підвищити показники продуктивності як за початковий, так і повний період яйцекладки та використовувати плідників з більш точною оцінкою племінних якостей, а саме за нащадками, нами протягом трьох генерацій була проведена порівняльна оцінка інкубаційних якостей яєць і продуктивності нащадків від молодої і переярої птиці, відібраної за різними показниками. Молодих курей відбирали за показниками несучості, маси яєць та скоростиглості до 40-тижневого віку, переярих - за даними несучості за 65 тижнів життя і останні 2 місяці яйцекладки, масою яєць в 30 і 52 тижні.
У ліній 5 і 6 породи леггорн між показниками заплідненості і виводимості яєць від молодої і переярої птиці не відмічено вірогідної різниці, в той час як у лінії 4 сірої каліфорнійської породи від переярої птиці вони були вірогідно нижчі: по заплідненості на 7,4-12,6% у різні роки, по виводимості - на 9,2-10,5%. Це повязано з тим, що ця птиця гірше переносить примусову линьку. При виборі системи відтворення необхідно враховувати ці особливості окремих порід. Вірогідна різниця між показниками несучості, скоростиглості та маси яєць у нащадків від молодої та переярої птиці відсутня (табл. 7). Збереженість нащадків від переярої птиці була вища у різні роки на 0,2-2,7% ніж від молодої, але ця різниця не була вірогідною.
7. Показники продуктивності нащадків молодих і переярих курей
Лінія Рік виводу Вік батьків, днів Оцінено несучок, голів Скоротиг-лість, днів Несучість, шт. M±m Маса яєць, г Збереженістьпоголівя, %
Ефективність практичного використання наукових розробок при вдосконаленні ліній кросу “Білорусь 9“. При впровадженні в племзаводі ім. Фрунзе розроблених методів, прийомів і технологій селекції вдалося підсилити диференціацію ліній за певними ознаками і суттєво їх вдосконалити за такими важливими для яєчної птиці показниками, як несучість, маса яєць, скоростиглість, що наглядно видно на рис. 2-5. Ріст продуктивності за 5 генерацій селекції становив у різних лініях від 32 до 52 яєць (Р <0,01), маса яєць, одержаних від курей несучок у 30 тижневому віці, збільшилась на 2,5-3,6 г( Р <0,01), у 52 тижневому віці - на 3,6-4,3 г (Р <0,001) при скороченні віку знесення першого яйця у ліній породи леггорн на 23-28 днів (Р <0,01), у лінії 4 сірої каліфорнійської породи на 18 днів (Р <0,05). Економічний ефект на несучку становить 10,5 грн.
Спрямована селекція ліній на їх спеціалізацію за окремими продуктивними ознаками, не призвела до звуження їх генетичної різноманітності, визначеної за маркерними генетичними ознаками, такими як типи білків яєць (табл. 8), а значить не були втрачені характерні для кожної лінії алелі.
8. Рівень гетерозиготності ліній і генетичної подібності між ними
Лінія Рівень гетерозиготності ліній, % Генетична подібність між лініями
2000р. 1990р. 2000р. 1990р.
5 6 5 6
4 14,8 17,6 14,4 3,15 3,91 7,48 5,7
5 18,5 17,4 18,6 - 0,05 - 0,75
6 17,9 20,9 18,4 0,05 - 0,75 -
Оцінка якості показників внутрішніх фракцій яєць ліній на кінець селекції (2002 рік) показала, що кури оцінених ліній мали високі показники щільності яєць і товщини шкаралупи, але при цьому доля останньої в загальній масі яйця у ліній різних порід не однакова. Оптимальними були величини індексу білка і одиниці Хау. Співвідношення білка і жовтка також було близьким до оптимального рівня (табл. 9). Одержані дані свідчать про те, що селекція на підвищення маси яєць і несучості не знизила якісні показники внутрішніх фракцій яєць.
9. Характеристика якості показників внутрішніх фракцій яйця (дані 2002р.)
Показники Лінія
5 6 4
Оцінено яєць, шт. 60 60 60
Щільність яєць, г/см3 1,086 1,082 1,080
Індекс білка, % 8,0±0,22 7,0±0,20 7,0±0,24
Одиниця Хау 77,1±0,91 80,1±0,92 77,0±0,94
Товщина шкаралупи, мм 0,32±0,003 0,31±0,002 0,32±0,003
Доля шкаралупи, % 12,9 13,2 11,9
Доля жовтка, % 29,7 29,9 31,0
Доля білка, % 57,4 56,9 57,1
Співвідношення маси білка і жовтка 1,93:1 1,90:1 1,84:1
Адаптивна здатність імпортного кросу “Хайсекс білий“. При порівняльній оцінці за комплексом господарсько корисних ознак курей прабатьківських і батьківських форм кросу “Хайсекс білий“, завезених в 2003 році з Голландії в навчально-дослідний племптахозавод ім. Фрунзе НАУ, відмічено високі показники несучості та маси яєць. Несучість перевищувала стандарт цього кросу на 18-22 яйця, а маса яєць в 30 тижнів на 1,4-2,0 г (табл. 10). Встановлено підвищену життєздатність птиці гібридної форми СД власного відтворення у порівнянні із завезеною: у молодняка різних партій виводу на 4,5 - 5,5%, дорослої птиці на 3,1 % (Р <0,01).
Відмічено вірогідно нижчі показники несучості, виводу молодняку і падежу птиці у лінії В у порівнянні з лінією Д.
10. Характеристика птиці кросу “Хайсекс білий“ ППЗ ім. Фрунзе
Показники Прабатьківські лінії Материнська форма СД
В Д
Падіж молодняку, %: завезеного з Голландії 6,7 3,4 7,6 власного відтворення - - 2,1-3,1
Падіж дорослої птиці за 45 тижнів життя, %: завезеної з Голландії 8,3 8,2 4,5 власного відтворення - - 1,4
Падіж дорослої птиці, завезеної з Голландії, за 65 тижнів життя, % 27,3 9,9 8,4
Жива маса курей, кг: в 17 тижнів 1,1 1,12 1,13 в 65 тижнів 1,75 1,7 1,73
Несучість на початкову несучку за 65 тижнів життя, шт.: 258,3 265,7 284,3
Маса яєць, г: в 30 тижнів 58,4 59 59 в 52 тижні 62,4 62,6 63,1 в 63 тижні 63 63,8 63,8
Пік яйцекладки, % 96 95 97
Вік досягнення піку, тижнів 26 26 26
Відсоток яйцекладки в 63 тижні 75,2 83,6 86,2
Вивід молодняку, % 67-76 81-82 79-86
Відставання живої маси птиці материнської форми СД у віці 15 тижнів на 100-120г при поліпшених умовах утримання компенсувалось за 3 тижні, а в 20-тижневому віці показники рівня яйцекладки і маси яєць досягли ідентичних показників птиці із стандартною живою масою у 15-тижневому віці. У птиці лінії Д, що відрізнялись за живою масою у віці 15 тижнів, показники живої маси і продуктивності вирівнялись при досягненні 25-тижневого віку. Інтенсивність яйцекладки досягла у цьому віці 95% і зберігалась на такому ж рівні до 40-тижневого віку. Приріст маси яєць в перший місяць яйцекладки в групах з різною живою масою у 15-тижневому віці був високим: з 21 по 24 тиждень цей показник дорівнював 8,1-9,6 г, з 25 по 28 тиждень - 2,3 - 4,7 г. Одержані дані свідчать про добру адаптивну здатність цього кросу.1. Для підвищення маси яєць і несучості курей доведена доцільність застосування методу “прилиття крові", як в прямих, так і в зворотних схрещуваннях. В кращих групах гібридів F1 підвищення маси яєць склало 2,1-2,4 г, несучості - 6-11 яєць. У гібридів F2, одержаних від зворотних схрещувань F1 на поліпшувану лінію, ефект за масою яєць був більший на 0,4-1,1 г при використанні напівкровних самців, а за несучістю на 2,2 яйця - напівкровних самок.
2. Показники кореляцій між рангами самців, визначених на основі даних продуктивності напівсестер або дочок за початковий (40 тижнів) і повний період яйцекладки, в різних генераціях ліній були нестабільні, а саме: для показника несучості від 0,51 до 0,84, маси яєць від 0,56 до 0,73. Такий звязок необхідно відслідковувати для підтримання високої ефективності добору самців в процесі вдосконалення ліній.
3. Коефіцієнти кореляції рангів самців по показникам напівсестер і якістю дочок в цілому по лінії не високі: для несучості - 0,17- 0,38, для маси яєць - 0,16-0,47. Ідентичні показники у групі самців-поліпшувачів були вищими у 48-62% особин. Таких цінних самців слід максимально використовувати в селекційному процесі.
4. Синів-поліпшувачів за масою яєць нащадків з більшою вірогідністю необхідно одержувати в спарюваннях тільки кращих за цією ознакою родинних пар.
5. Показник маси яєць у курей 26 тижневого віку доцільно використовувати як критерій відбору для прискорення нарощування маси яєць на початку яйцекладки, оскільки між масою яєць у 26 і 30-тижневому віці несучок виявлено високий корелятивний звязок (rf = 0,59 - 0,72 і rg = 0,81 - 0,91).
6. При спрямованій селекції на підвищення маси і поліпшення якості яєць встановлено високу ефективність добору птиці за індексом форми яєць для його оптимізації. За 4 генерації селекції кількість яєць продовгуватої форми у лініях 5 і 6 породи леггорн зменшилась з 13,1-13,3% до 8,4-9,3%, а яєць круглої форми у лінії 4 сірої каліфорнійської породи з 20% до 6,5%. Для поліпшення форми яєць розроблена нова технологія селекції.
7. Для прискорення селекційного прогресу при вдосконаленні ліній за кількома ознаками розроблена і апробована в практичній селекції нова технологія відтворення селекційного стада згідно з якою 40% селекційних гнізд комплектують переярою птицею, а 60% - молодою. Використання цієї технології дає змогу підвищити селекційний тиск при відборі птиці в селекційне ядро без збільшення загального поголівя птиці на індивідуальному обліку продуктивності.
8. Результати комплексної оцінки продуктивних і відтворних якостей та життєздатності прабатьківських і батьківських форм імпортного кросу “Хайсекс білий“ в умовах Криму (НД “Племзавод ім.Фрунзе НАУ“) свідчать про його високу адаптивну здатність.
Рекомендації виробництву
1. Для прискореного поліпшення маси яєць і несучості доцільно застосовувати метод "прилиття крові" після попередньої перевірки вибраного поліпшуючого генетичного матеріалу в групових схрещуваннях з лінією чи породою, яку необхідно поліпшувати.
2. З метою підвищення виводимості і виходу інкубаційних яєць та оптимізації їх форми необхідно застосовувати розроблену нами технологію селекції, яка включає наступні операції: визначення по кожній несучці індексу форми яєць, знесених протягом 10 днів підряд; розподіл одержаних індексів за класами варіаційного ряду і розрахунок їх частки в кожному класі; вибір параметрів відбору несучок для кожної лінії; добір курей і півнів за вибраними параметрами в селекційні гнізда; аналіз планів добору за результатами оцінки нащадків.
3. Для підвищення селекційного прогресу за масою яєць і несучістю використовувати комплексний метод рангової оцінки півнів-плідників на основі даних напівсестер і дочок.
4. При відтворенні селекційного стада для більш ефективного поліпшення ліній яєчних курей за кількома ознаками використовувати молоду і переяру птицю у співвідношенні 60:40. Це дає можливість підвищувати інтенсивність селекції не збільшуючи кількість птиці на індивідуальному обліку продуктивності.
Список литературы
1. Степаненко І.А., Коваленко Г.Т., Якимчик Б.О., Статнік І.Я. Сучасні досягнення селекції у птахівництві та напрями її подальшого розвитку // Тваринництво України. 2001. №4. С. 11-14. (Дисертантом проведено аналіз літератури та підготовлена стаття)
2. Якимчик Б.О., Гудима М., Статнік І.Я. та ін. Селекційні досягнення держплемптахозаводу ім.Фрунзе // Тваринництво України. 2001. №4. С. 8-10. (Дисертантом проведено аналіз результатів селекції птиці та написана стаття).
3. Статнік І.Я., Степаненко І.А., Коваленко Г.Т. Методи поліпшення несучості й маси яєць яєчних курей // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали ІІІ Української конференції по птахівництву з міжнародною участю). -Борки, 2001. Вип.51. С. 159-163. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, написана стаття).
4. Степаненко І.А., Коваленко Г.Т., Острякова О.Є., Статнік І.Я. Відгук на селекцію курей за показниками якості яєць // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. 2001. Вип.51. С.85-88. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, підготовлений рукопис статті).
5. Подстрєшний О., Острякова О., Статнік І.Я., Якимчик Б. Генетична структура ліній та гібридів кросу „Бєларусь 9” за поліморфними локусами білка яєць // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. 2001. Вип.51. С. 121-126. (Дисертантом проведено дослідження, проаналізовано результати та підготовлений рукопис статті).
6. Статнік І.Я., Острякова О.Е., Коваленко Г.Т. Якість яєць курей селекції племзаводу ім. Фрунзе // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. Борки, 2003. Вип.52. С. 13-20. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено результати, написана стаття).
7. Статнік І.Я., Коваленко Г.Т. Вдосконалена система відтворення селекційного стада яєчних курей // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали IV Української конференції по птахівництву з міжнародною участю). Харків, 2003. Вип.53. С. 125-130. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, написана стаття).
8. Статнік І.Я. Ефективність використання методу “прилиття крові“ для поліпшення продуктивних якостей ліній яєчних курей // Розведення і генетика тварин: Міжвід. темат. наук. зб. 2003.Вип.37. С. 159-168.
9. Печеніжська Т.Б., Острякова О.Є., Коваленко Г.Т., Статнік І.Я. Якість яєць у ліній яєчних курей різного генетичного походження // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали IV Української конференції по птахівництву з міжнародною участю). 2004. Вип.55. С. 83-86. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, підготовлений рукопис статті).
10. Коваленко Г.Т., Статнік І.Я. Племінна оцінка ліній яєчних курей за масою яєць у різному віці // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали V Української конференції по птахівництву з міжнародною участю) -Харків, 2004. -Вип.55. С. 64-69. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, написана стаття).
11. Якимчик Б.А., Статник И.Я., Коваленко Г.Т. Продуктивные и воспроизводительные качества прародительских и родительских форм кросса “Хайсекс белый” в условиях Украины // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали IV Української конференції по птахівництву з міжнародною участю). 2004. Вип.55. С. 159-162. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати, написана стаття).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
