Аналіз характерного для творчості Б. Лепкого прийому протиставлення на прикладі повісті про один із найтрагічніших епізодів української історії — зруйнування столиці гетьмана І. Мазепи Батурина. Композиційні, граматичні засоби реалізації творчого задуму.
прийом протиставлення у повісті Богдана Лепкого «Батурин»Носіями цих протилежних стратегій виступають цар Петро і гетьман Мазепа, якому й досі у московських церквах виголошують анафему - прокляття за зраду російської державної ідеї. Той же Меншиков, готовий стерпіти будь-яке знущання від царя, почуває себе повновладним господарем життя і смерті своїх солдатів і офіцерів, не кажучи вже про ту легкість, з якою готовим виконати царську вказівку, покарати Батурин так, щоб «камінь на камені не остався». Аж Чечель і старшинами насилу вирвав безталанного посла ледве живим»), неоднозначна оцінка ситуації ((«Вважайте себе щасливим, що хоч потерпіли самі, та не стали причиною людського горя; Має попасти Меншикову в руки - хай горить; Відповідати треба політично, а не лайкою), зміна у взаєминах персонажів (Це була її (Мотрі) мати, але куди ближча, ніж колишня, сильна і своєвільна; Любов Федорівна про себе: «Все лиш себе бачила, а не других (...), хотіла, щоб все на моїм стало, хоч би світ перевернувся догори дном. До синтаксичних конструкцій такого типу належать речення з розділовими сполучниками, які дають змогу зіставити альтернативні варіанти: Або слухаємо царя, або гетьмана; Лист міг мати лише два завдання: або перетягнути батуринців на свій бік, або піддурити їх і захопити замок; Чи спочуватиме (населення) йому, чи привітає вороже? Найчастіше трапляються конструкції (прості речення з однорідними членами речення, складносурядні речення та складні синтаксичні цілі - ССЦ) з протиставними сполучниками: Стріляють, та не влучають; Це була не битва, а різня; Це вже не люди, а боги; Крикнула голосом не розпуки, а нового завзяття; Боялася не тільки ворога, але й своїх; Всякий розумів, що тут не чиє, а його власне; Карло прямує не на Москву, а на Київ.
Список литературы
1. Ковалев В. П. Выразительные средства художественной речи. К. : Радянська школа, 1985. 136 с.
2. Коваль А. П. - Практична стилістика сучасної української мови. К. : Вид-во Київського університету, 1967. 400 с.
3. Корман Б. О. Изучение текста художественного произведения. Москва: Просвящение, 1972. 110 с.
4. Кочан І. М. - Лінгвістичний аналіз тексту. 2-е вид. - К. : Знання, 2008. 423 с.
5. Крупа М. П. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. 416 с.
6. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р Т Громяка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. К. : ВЦ «Академія», 2006. 752 с.
7. Wilkn A. O jezyku i stylu «Ogniem і mieczem» Henryka Sienkiewicza. Warszawa - Krakow: PWN, 1978. 168 c.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
