Аналіз психологічних підходів до сприйняття зовнішності, аналіз атрактивності особистості. Фізіономічний, диспозиційний, конфігураційний та системний підходи до розуміння сприйняття людини за виразом обличчя. Привабливість як психологічна категорія.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.It is shown that the appearance as a psychological category in scientific knowledge is revealed through the understanding of the phenomenon of attractiveness, which is determined by the peculiarities of nonverbal communication and serves as a characteristic of personality that attracts the people around them, attracting the attention and favor. Тіло - носій особистих і соціальних значень, цінностей, тому предметом психології зовнішності виступає емоційне ставлення до зовнішності (значимість, цінність тіла, задоволеність зовнішністю) [15]. Для розуміння психологічних механізмів сприйняття та оцінки власної зовнішності існує феномен тілесного образу (body image), який має трьохкомпонентну структуру: 1) перцептивний компонент - представлений уявленнями людини про власну зовнішність; Зарубіжні дослідження [17; 18; 19; 20; 21] тілесного образу вказали на наступне: 1) до 70% дівчаток підліткового віку незадоволені хоча б одним аспектом своєї зовнішності; 2) протягом підліткового віку задоволеність своєю зовнішністю у хлопчиків збільшується, а у дівчаток зменшується; 3) існує позитивний зв’язок між самооцінкою зовнішності і обєктивними оцінками привабливості людини; 4) тілесний образ є динамічним утворенням: найбільш різке відхилення від тілесного ідеалу спостерігається жінок під час вагітності; 5) тілесний образ найбільш мінливий у тих, хто займається активно стратегіями вдосконалення зовнішності; 6) пік незадоволеності своєю зовнішністю у жінок припадає на 18-30 років, а у чоловіків - на 18-21 рік; в 51-60 років незадоволеність тілесним образом знижується незалежно від статі і доходить до мінімуму в 61 рік. Серія подібних досліджень показала, що:1) існує висока позитивна кореляція між задоволеністю зовнішністю і задоволеністю собою; 2) певні зони тіла впливають на самооцінку і ступінь самоповаги особистості [11]; 3) існує висока міра залежності між рівнем особистісної депресії і мірою незадоволеності зовнішністю [2; 5; 12]; 4) існує прямий зв’язок між задоволеністю тілом і відчуттям особистісної захищеності, а також між успішністю самореалізації та оцінкою власної зовнішності [13; 14].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
