Право притримання як самостійний спосіб забезпечення виконання зобов"язання, відокремлений від застави. Види забезпечення виконання зобов"язань за ступенем впливу на боржника та засобами досягнення мети. Різниця між притриманням речі і заставою.
При низкой оригинальности работы "Притримання речей як спосіб забезпечення виконання зобов‘язання у судовій практиці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРИТРИМАННЯ РЕЧЕЙ ЯК СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ‘ЯЗАННЯ У СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ Однією з новел Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) є право притримання як самостійний спосіб забезпечення виконання зобовязання, відокремлений від застави. В узагальненому вигляді суть поняття притримання викладено у ст. 594 ЦКУ. Постановка проблеми У Цивільному кодексі УРСР лише певні елементи притримання згадувались у спеціальних нормах стосовно деяких договорів, наприклад у ст. 408 (договір комісії). Посилання на можливість притримання вантажів перевізником до оплати його послуг містились і в Статуті залізниць СРСР. Актуальність дослідження вказаної теми випливає і з того, що на цей час в Україні судова практика застосування інституту притримання є суперечливою і поки що перебуває у стадії формування за відсутності єдиної позиції судів з цього питання. Через наведені причини значна кількість судових рішень скасовується апеляційними господарськими судами та ВГСУ. Так, Т. В. Боднар зазначає: «Характер притримання як способу забезпечення виконання основного зобовязання свідчить, що воно (притримання) як ніякий інший спосіб впливає на динаміку основного договірного зобовязання». У сучасній російській цивілістиці найбільш аргументовано і системно наведене питання розроблено С.В. Сарбашем.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
