Пристосувальні можливості організму дітей у стані адаптаційної напруги та їх корекція - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.І. ПРИСТОСУВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ У СТАНІ АДАПТАЦІЙНОЇ НАПРУГИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯРобота виконана на кафедрі фізичної реабілітації Таврійського національного університету імені В.І. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Буков Юрій Олександрович Таврійський національний університет ім. Вернадського професор кафедри фізіології людини і тварин та біофізики доктор біологічних наук, професор Клапчук Василь Васильович Запорізький національний технічний університет завідувач кафедри фізичної реабілітації і рекреації доктор медичних наук, професор Захист відбудеться «10» грудня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04. у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім.Дослідження механізмів саногенезу, що забезпечують зростання захисно-пристосувальних можливостей організму в умовах адаптаційної напруги, яке виникає внаслідок впливу різних патогенних чинників, є однією з найважливіших проблем сучасної медико-біологічної науки. Так, згідно із статистичними даними, неухильно збільшується кількість дітей, які часто хворіють на простудні захворювання, мають відхилення в показниках фізичного розвитку і зараховані до так званої групу «ризику» розвитку хронічних захворювань, або до другої групи здоровя (Г.Л. Проте в доступній літературі немає даних, що дозволяють оцінити адаптаційні можливості організму дітей, зарахованих до групи «ризику», і визначити фізіологічні механізми, які лежать в основі стимулювальних впливів саногенетичних чинників. Одним із продуктивних напрямів у корекції захисно-пристосувальних можливостей організму є поєднання різних коригувальних засобів, що дає можливість через реалізацію поліефекторного принципу забезпечити потенціювання реабілітаційного ефекту. Виявити загальні закономірності та фізіологічні особливості адаптаційних реакцій організму дітей, зарахованих за станом здоровя до групи «ризику», на дозовані фізичні навантаження.Ці діти були розділені на дві групи: I-а основна група (n=18), II-а основна група (n=18). Блок коригувальних дій для дітей I-ї основної групи включав дихальні вправи (А.В. Для дітей II-ї основної групи засоби корекції включали респіраторне тренування з використанням дихального тренажера (Ю.О. Потім розраховували такі показники: величину утилізації кисню (?FO2, об.%), швидкість споживання кисню (VO2, мл.хв-1), швидкість виділення двоокису вуглецю (VCO2, мл.мин-1), величину парціального тиску кисню та вуглекислого газу в пробах видихуваного повітря (РЕО2, мм рт.ст.) (РЕСО2, мм рт.ст.), дихальний коефіцієнт (R, ум.од.), вентиляторний еквівалент за киснем (ВЕ, ум.од.). У дітей другої групи показники PEF і MEF25 перевершували дані, зареєстровані в обстежуваних першої групи, що свідчило про більш високі функціональні можливості механіки дихання в забезпеченні метаболічних потреб організму.У вирішенні цієї найважливішої проблеми повинні насамперед використовуватися засоби, що забезпечують активізацію саногенетичних механізмів, які є основою формування адаптаційного потенціалу організму дітей і покращують стан індивідуального здоровя. Застосування для корекції респіраторного тренування в поєднанні з масажними процедурами забезпечує потенціювання реабілітаційно-оздоровчого ефекту, що дозволяє розширити адаптаційні можливості організму дітей і, таким чином, вивести їх на вищий рівень функціонування. Використання дозованих фізичних навантажень як зовнішнього функціонального навантаження дозволило виявити низький рівень толерантності, який не перевищував 15 Вт потужності виконуваної роботи. Основними чинниками, що лімітували пристосувальні можливості організму дітей із ослабленим здоровям, були низькі резерви кардіореспіраторної системи, дисбаланс між потребами і можливостями в забезпеченні кисневого гомеостазу організму, гіпервентиляційний синдром, стан гіпокапнії. Використання засобів корекції забезпечило зростання енергетичного потенціалу організму дітей, внаслідок цього підвищився поріг толерантності до фізичних навантажень досяг 35 Вт.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ