Присінкові порушення як рання ознака та прогностичний критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Шупика Присінкові порушення як рання ознака та прогностичний критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофиРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Головченко Юрій Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Захист відбудеться “26” жовтня 2006 року о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.В ході аналізу кокранівських звітів, звітів незалежних експертів, поданих до Сенату США в 1994-2004 рр., контрактних звітів Національного авіакосмічного агентства США (1988-2005 рр.), патентних та літературних даних встановлено, що незважаючи на велику кількість праць, присвячену клініці і лікуванню неврологічних уражень, викликаних дією МДР, маємо лиш фрагментарні дослідження ролі присінка в патогенезі цих захворювань. Вищенаведене змусило нас дослідити з системно-функціональних позицій стан проекцій вестибулярної системи: вестибуло-кіркової, вестибуло-моторної, вестибуло-вегетативної та вестибуло-лімбічної, розробити методи, критерії та уніфікований протокол їх діагностики, а також запропонувати патогенетично обґрунтовані принципи лікування даного контингенту. Дисертаційна робота є самостійною темою “Присінкові порушення, як рання ознака та прогностичний критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка виконана в структурі комплексних планових науково-дослідницьких робіт кафедри нервових хвороб №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Удосконалення ранньої діагностики неврологічних порушень та підвищення ефективності лікувальних заходів у осіб, які зазнали впливу іонізуючих випромінювань внаслідок аварії на ЧАЕС, на основі комплексного клініко-неврологічного, невроотологічного та електрофізіологічного дослідження, шляхом визначення неврофункціональних механізмів і розробки діагностичних і прогностичних критеріїв присінкових порушень. Дати клінічну неврологічну, невроотологічну і неврофізіологічну характеристику пацієнтам з неврологічними порушеннями, які зазнали впливу іонізуючих випромінювань внаслідок Чорнобильської катастрофи, з визначенням найбільш впливових чинників розвитку присінкових порушень.За винятком контрольної групи хворих (58 осіб) зі встановленими діагнозами, 665 хворих мали діагноз ВСД. В період 1984-88 рр. обстежено 128 осіб, серед них 70 осіб контрольна група здорових добровольців, 58 - хворі зі встановленими діагнозами: Захворювання ЛОР-органів без ураження статоакустичного нерва - 5 осіб, хвороби з ураженням вестибулярного нерва: - 14, вібраційна хвороба - 39 осіб. Найчастіше зустрічались наступні скарги: головний біль (80,77% хворих), запаморочення (65,39%), дисоційований біль (23,08%), загальна слабкість (15,38%) та напади нудоти (11,54% хворих). Відповідно до названих скарг найчастіше зустрічались наступні синдроми: цефалгічний (80,77% хворих), вестибуло-атактичний (65,39% хворих), астенічній (92,45% хворих). В стандартизованому вигляді в структурі запаморочень затьмарення (blackouts) та власне запаморочення (dizziness) були типовими для 70,19 і 60,00% хворих відповідно, тоді як чітке відчуття руху (vertigo) зустрічались лише у 22,08% хворих.В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми: визначення ролі присінкової дисфункції в патогенезі віддаленого неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу малих доз ІВ, внаслідок аварії на ЧАЕС, на основі комплексного клініко-неврологічного, невроотологічного та електрофізіологічного дослідження. Рання симптоматика хворих характеризувалась непостійністю клінічних симптомів і у випадку мінімального неврологічного дефіциту проявлялась у формі вестибуло-сенсорного синдрому, який мав тенденцію до наростання, у патологічний процес втягуються вестибуло-моторна, вестибуло-лімбічна та вестибуло-вегетативна системи, формуючи при цьому вестибуло-атактичний, цефалгічний, вегетативний, психоемоційний, астенічний синдроми, які при прогресуванні процесу, приводили до появи розсіяної мікроорганічної симптоматики, що надалі переростала в органічні ураження. У формуванні вегетативного синдрому провідну роль відіграють вестибулярні порушення, що підтверджуються достовірними змінами артеріального тиску в структурі цього синдрому задокументованими пізніше появи вестибуло-атактичного синдрому.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ