Природні та біосферні заповідники України, їх флора і фауна. Створення національних природних парків для охорони й вивчення природних комплексів. Регіональні ландшафтні парки, пам’ятки природи та ботанічні сади. Пам"ятники садово-паркового мистецтва.
Петрівська ЗОШ І - ІІІ ступеня Дослідницька робота Природоохоронні території Виконала: Содолинська Г. Керівник: Розборська Л. М. 2009 Зміст Вступ 1. Заповідники 2. Національні природні парки 3. Регіональні ландшафтні парки 4. Ботанічні сади 7. Диндрологічні парки 8. Зологочні парки 9. Пам’ятки садово-паркового мистецтва Література Вступ Для збереження природи створюють заповідні території. Вони належать державі. У такий спосіб вдається підтримувати екологічну рівновагу на цих територіях та спостерігати за природою. Заповідні території існують у формі природних національних парків, заповідників, регіональних ландшафтних парків, дендрологічних парків, памяток садово - паркового мистецтва, заказників, памяток природи, а також ботанічних садів, зоопарків та мисливських господарств. Заповідники Природні заповідники Природні заповідники - це територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Поліський заповідник Українське Полісся займає північну частину України і становить 19 % її території. Поліський державний заповідник розташований у північній частині Житомирської області в межиріччі Уборті і Болотниці. Цей район характеризується майже суцільним поширенням піщаних водно-льодовикових і алювіальних відкладень, високою заболоченістю (10-12%), значним поширенням соснових лісів (понад 50 % лісової площі) і рівнинною слабодренованою поверхнею з окремими підвищеннями - оголеннями кристалічних порід і еоловими піщаними горбкуватостями. У межах Українського кристалічного щита вони залягають неглибоко і перекриті незначною товщею осадових порід, а в деяких місцях виходять на поверхню. Рельєф тут утворений пісчаними грядами, валами, дюнами. Абсолютний мінімум температури повітря -36 °С, абсолютний максимум - 33 °С. Середня річна температура повітря -6,5 °С.Гідрографічну мережу заповідника утворюють Уборть і її притоки, Уздовж західної межі заповідника протікає Перга, що впадає в Уборть, і далі протягом 17-18 км - сама Уборть, що підходить безпосередньо до межі заповідника тільки в двох місцях. Рослинність Поліського державного заповідника нараховує близько 600 видів. До Червоної книги занесені журавлина, плаун колючий, росичка, водяний горіх. З рідкісних видів зареєстрований сфагнум мякий, полія пухирчаста, брахітецій. Соснові ліси займають 13 736 га. Зокрема, це стосується риб, земноводних, плазунів, ссавців, але особливо комах і безхребетних. Розташування заповідника в системі розгалуження приток Припяті і великої кількості боліт сприяє багатому розвитку гідро-фауни. Найбільшу групу в порівнянні з усіма іншими водними організмами (рослинами, безхребетними і хребетними тваринами) становлять членистоногі. У заповіднику зареєстровано 11 видів земноводних - тритони, жаби сіра і зелена, а також 6 видів плазуючих - ящірки, вуж, гадюка, болотна черепаха. Тут відмічене гніздування 120 видів птахів. Це - кріт, їжак, вухань звичайний, лось, козуля, дикі свині. Найбагатша видами група гризунів - це в першу чергу бобер, самий великий у Євразії вид. Канівський природний заповідник Розташування: Черкаська область, Канівський район Площа: 2027,0 га У верхівях Бондарського яру. На одній із гір заповідника - Княжій - в результаті археологічних розкопок академік М.Ф. Біляшівський у 1892 році відкрив залишки літописного міста Родня - одного з перших міст східних словян. Його територія включає так звану нагірну частину - покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра - Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови (116 га) в Канівському водосховищі - останці лівобережної тераси. Заповідник є також учбовою базою Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, де проходять польову практику студенти біологічного, географічного та історичного факультетів. Через значну розчленованість рельєфу на території заповідника спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та тваринного світу. До території заповідника входять також відроги Хмілянського яру - одного з найбільших у Європі. Грабова діброва заповідника знаходиться на східній межі суцільного поширення європейських грабових лісів. На території заповідника охороняються 2 лісових, 1 степове та 2 водних рослинних угруповання, занесені до Зеленої книги України. Тільки комах мешкає у заповіднику близько 8000 видів, з яких 36 видів занесено до Червоної книги України (дибка степова, красотіл пахучий, жук-олень, вусач великий дубовий, джміль моховий, бджола-тесляр звичайний, сколія-гігант, ктир гігантський, бражник мертва голова, ведмедиця Гера, махаон, поліксена). Луганський природний заповідник Розташування: Луганська область, Станично-Луганський, Міловський та Свердловський райони Площа: 2122,0 га Заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. № 568 у складі двох відділень - Станично-Луганське (494 га - Станично-Луганський р-н) та Стрільцівсь
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
